150 років тому народився гетьман Української Держави Павло Скоропадський

Українська Держава (29 квітня – 14 грудня 1918 року), очолювана Павлом Скоропадським, була однією з форм української державності й одним із етапів національно-визвольних змагань.

Народився майбутній очільник Української Держави 15 травня 1873 року в німецькому місті Вісбадені. Походив із одного з найстаріших козацько-шляхетських родів.

Дитинство Павло Скоропадський провів у родинному маєтку Тростянець на Чернігівщині. На формування його поглядів великий вплив справив дід Іван, меценат, засновник Тростянецького дендропарку. Скоропадські шанували українські пісні, звичаї й традиції. Їхню оселю прикрашали портрети гетьманів, козацька зброя.

Наслідуючи сімейну традицію, Павло здобув військову освіту.

Бойовий шлях у Першій світовій війні Скоропадський розпочав командиром Кінного полку.

У жовтні 1917 року з'їзд Вільного козацтва в Чигирині обрав Павла Скоропадського отаманом.

29 квітня 1918 року за підтримки німецьких військ Павло Скоропадський прийшов до влади в Україні. Прихильник козаччини, Скоропадський проголосив «Грамоту до всього українського народу» і став гетьманом всієї України. Держава стала називатися Українською Державою, а форма правління — гетьманатом.

В Українській Державі Скоропадського розбудовувалися державні інституції, формувався розгалужений апарат на місцях, започатковано інститут державної служби в Україні.

На початок 1917 року в Україні діяло близько 30 тисяч шкіл, у яких працювало 58 тисяч освітян. Система управління освіти була майже суцільно зрусифікована. Практично всі гімназії, училища й університети на території України були зросійщеними. Навчанням охоплювалося половина дітей шкільного віку.

Від перших кроків молодої держави, що виникла на хвилі Української революції, постало питання про відродження освіти українською мовою і на українських засадах.

На початку березня 1917-го з ініціативи громадськості в Києві було засновано Українське товариство шкільної освіти, а вже 18 березня в Києві урочисто відкрилася Перша українська гімназія імені Тараса Шевченка, директором якої став учений-хімік і педагог Петро Холодний.

Окремим законом Павло Скоропадський увів у російських школах українську мову і літературу, історію і географію України як обов’язкові предмети. В усіх державних установах і військових частинах створили курси українознавства.

Наприкінці врядування гетьмана в Україні діяло 150 українських гімназій.

За гетьмана Павла Скоропадського урочисто відкрили державні українські університети — Київський і Кам’янець-Подільський. Ці два університети стали першими на українських землях державними закладами вищої освіти з українською мовою навчання.

Кульмінацією розвитку тогочасного наукового життя стало відкриття в листопаді 1918 року Української академії наук (УАН). Цьому передувала діяльність Українського наукового товариства в 1917 році. За гетьманату з травня 1918-го справою створення УАН опікувався міністр народної освіти та мистецтва Микола Василенко. Була створена спеціальна комісія, яка працювала над відповідним законопроєктом.

14 листопада гетьман затвердив Закон «Про заснування Української академії наук у Києві». 24 листопада відбулося її перше засідання. Академію очолив біохімік та організатор науки Володимир Вернадський. Посаду неодмінного секретаря посів сходознавець Агатангел Кримський.

2 серпня 1918 року засновано Національну бібліотеку Української Держави (нині — Національна бібліотека України імені Володимира Вернадського). Розпочалося академічне видання творів Тараса Шевченка й Івана Франка.

Будівля бібліотеки імені Вернадського. Фото: nbuv.gov.ua

Частина інституцій, створених в Українській Державі гетьмана Павла Скоропадського, продовжили свою роботу й є частиною культурного простору сучасної України.

Джерело: uinp.gov.ua