День боротьби з булінгом, або День рожевої сорочки
Булінг — одна з найбільш поширених проблем, з якими доводиться зіштовхуватися учням, вчителям і батькам у всьому світі.
Організація Об’єднаних Націй (ООН) у 2012 році проголосила 4 травня Міжнародним днем боротьби з булінгом.
Цього дня ООН запрошує небайдужих людей висловити свою позицію протистояння цькуванню (булінгу) та вбратися в одяг рожевого, синього, фіолетового кольорів.
Булінг — це цькування, висміювання та знецінення, з якими стикаються школярі та підлітки у колективі. Це ситуація, за якої дитині-жертві навмисно роблять боляче, знущаються та морально нівечать.
День боротьби з булінгом був започаткований у Канаді Девідом Шепердом і Тревісом Прайсом у 2007 році. Вони принесли до школи рожеві сорочки та запропонували однокласникам їх одягти. Це було зроблено через те, що діти зацькували свого товариша Чарльза Макнілла за те, що підліток прийшов до школи у рожевій сорочці. Тож одяг цього кольору став символом свята.
На честь події учасники заходів із боротьби з булінгом вбираються у рожевий одяг, проводять акції, щоб привернути увагу світового суспільства до існуючої проблеми та разом знайти шляхи її вирішення.
Булінг (цькування) розрізніють таких видів:
фізичний — штовхання, бійки, підніжки, нанесення тілесних ушкоджень тощо;
економічний — крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей жертви, вимагання грошей тощо;
психологічний — поширення образливих чуток, ігнорування, погрози, жарти, шантаж тощо;
сексуальний — принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомка відео у переодягальнях, сексуальні погрози, поширення образиливих чуток тощо;
кібербулінг — приниження за допомогою інформаційно-комунікаційних засобів: мобільних телефонів, інтернету тощо (пересилка неоднозначних фото, обзивання телефоном, зйомка на відео бійок чи інших принижень і викладання відео в мережу, цькування через соціальні мережі).
Поведінка дитини в соціумі напряму залежить від виховання у сім'ї. Діти переймають модель поведінки батьків, їхнє відношення до оточуючих, життєві принципи, цінності тощо. Хоча останнім часом деякі батьки переконані, що виховувати дитину повинні в садочку та школі. Ба більше, пізніше все, що стосується до застосування цькування їхньою дитиною до інших дітей, вони вважають, що винен хтось інший, не розуміючи, що все починається з батьків. З дітьми потрібно розмовляти, вчити, цікавитись їхнім життям і проблемами, а не перекладати виховну функцію на когось іншого чи вчителів.
Користувач:
Нікішина Тетяна Олександрівна
