Кількість української молоді, яка займається громадською активністю, із 2021-го по 2022 рік зросла з 20% до 40%, тобто вдвічі.
Про це повідомив представник ГО «Аналітичний центр Cedos» Іван Вербицький під час презентації дослідження «Вплив війни на молодь в Україні».
Зросла частка молодих людей, які займаються громадською активністю. У 2021 році 14% молоді займались волонтерством протягом останніх 12 місяців і раніше, у 2022 році — про це сказали 12% осіб. У 2021 році 6% молоді зазначили, що займались волонтерством протягом останніх 12 місяців, але раніше не займались, у 2022 році — такий показник зріс до 30%, — зазначив він результати опитування, у якому брали участь укранці віком 14-34 роки.
Окрім того, у 2021 році 62% молодих людей повідомляли, що взагалі не займались волонтерством, у 2022 році участь у волонтерській діяльності підтвердили 52% молоді.
На думку Вербицького, не всі молоді люди ідентифікують певну діяльність як волонтерство — детальніше опитання виявило, що 53% молодих людей займались волонтерством під час війни, а охочих долучились долучитись до волонтерської діяльності виявилося 70%.

Більшість українців пам'ятають перші дні повномасштабної війни, коли майже всі міста та селища обстрілювалися російською авіацією та ствольною й реактивною артилерією, а нашою землею рухалися колони озброєних кремлівських найманців. І саме у перші дні українські підлітки та молодь виявили неабиякий рівень свідомості та патріотизму, розливаючи у пляшки «коктейлі Молотова», рецепт виготовлення якого дізналися з Інтернету; допомагали та самі копали окопи на околицях рідних населених пунктів; разом із добровольцями та силами ТрО будували блок-пости; розносили продукти харчування та гігієни маломобільним людям, які через панічні атаки та стан здоров'я не могли вийти на вулицю; щоночі несли спостереження за вулицями та околицями на випадок переміщення ворожих сил чи техніки.
Підлітки споруджують блок-пост у Шевченківському районі Києва. Фото: Михайло Березняк
Патріотичне виховання в українському суспільстві, особливо під час великої повномасштабної війни, має бути першочерговим завданням як для держави, так і для системи освіти в цілому. Патріотизму та громадянській свідомості треба навчати змалечку, адже патріотами не народжуються.
Національно-патріотичне виховання дітей і молоді — це комплексна системна й цілеспрямована діяльність органів державної влади, закладів освіти, громадських організацій і найголовніше — сім’ї щодо формування у молодого покоління (учнів і вихованців) вірності та любові до України, турботи про благо свого народу, готовності до виконання громадянського і конституційного обов’язку з захисту національних інтересів, цілісності та незалежності України.
Саме сім'я та заклади освіти мають першоключове значення у формуванні серед українських дітей і молоді почуття національної свідомості та готовності стати на захист чи допомогу в обороні своєї країни.
Ми маємо це зробити, пам'ятаючи наслідки громадянської думки та настроїв під час проведення АТО, коли війна поступово завдяки ЗСУ ніби відкотилася подалі, а про воєнні дії, на яких, захищаючи тишу та спокій у тилу, гинули наші захисники, люди знали лише зі ЗМІ чи телебачення.
Нагадаємо, 2 травня 2014 року в Одесі росіяни та колаборанти прогоріли зі своєю спробою створити «Одеську народну республіку» («ОНР»). І саме молодь, у першу чергу, протистояла створенню псевдореспубліки з проросійською ідеологією, українські юнаки та дівчата не дали окупантам перетворити місто на зону бойових дій. Українська молодь в Одесі не пустила тоді до себе війну. Якби доля склалась інакше — Україна вже давно б втратила весь південь і вихід до Чорного моря. Того дня росіяни з колаборантами прийшли нас вбивати, бо ми українці. Але вони програли. Програють і зараз. Бо ми українці.