Зменшення кількості предметів у школі: «за» та «проти»

Щодо зменшення предметів у школі, як це відбуватимется, про комунікацію та логістику в етері «Сніданку з 1+1» ситуацію прокоментувала ексрадниця двох міністрів освіти, співзасновниця ГО «Смарт освіта» Іванна Коберник.

Про скорочення кількості предметів у закладах середньої освіти говорить уже не перший міністр, але останні заяви представників МОН нібито свідчать про швидку реалізацію цих планів у системі освіти.

Важливо зрозуміти, що перехід на 12-річку, це непросте питання, це не просто махнути мечем чи ножицями щось відрізати. Це комплексне питання, тому що воно означає й інший розклад уроків у школі, інше навантаження для вчителів, інший взагалі організаційний процес, — зауважила колишня радниця міністрів освіти.

На її думку, впровадження скорочення кількості предметів у школі, за великого бажання, можливе вже у вересні цьогоріч.

За словами освітянки, повномасштабна війна показала, що потрібно «позбутися всього зайвого» — здійснити своєрідне генеральне прибирання, зокрема і в освіті. Станом на сьогодні багато дітей навчаються дистанційно, є велика кількість дітей із тимчасово окупованих росіянами територій, але ми не знаємо, як вони вчаться, є і діти, які через повномасштабну війну навчаються за кордоном, але після повернення їм треба увійти у навчання української системи освіти. На її переконання, вивчати 20 предметів водночас дитина не може, але досі перемагало так зване то вчительське, то викладацьке лобі. Тобто дітей ніхто не запитував, вони не могли прийти на робочу групу і розказати про себе, але завжди домінувала думка, що діти мають розуміти, що скорочення кількості уроків неминуче спричинить скорочення кількості вчителів. Або ж відбувалася маніпуляція думкою видавців, мовляв, куди ж подіти велику кількість надрукованих підручників. Хоча суми, які виділяються державою на друк підручників, не є аж занадто завеликі, але боротьба за ці гроші відбувається, як за мільярди в енергетиці.

Питання стоїть не стільки у скороченні кількості предметів у школі, необхідно зі шкільної програми прибрати все зайве, що перевантажує дітей. Нині в програмах обсяг матеріалу більший, ніж виділено годин на його вивчення, — наголосила Іванна Коберник.

Вона зазначила, що постійне прагнення за так званим всебічним розвитком призводить до вигорання у школярів, що стає причиною відсутності глибоких знань і неможливості вивчати те, що справді цікавить.

Коберник зауважила, що новій команді міністра Оксена Лісового доведеться виправляти те, що за три роки натворила команда попереднього міністра Сергія Шкарлета, тому що певні речі, які стосуються НУШ у середній школі, ухвалювалися уже за Шкарлета на посаді профільного міністра.

Старша школа має бути тим місцем, де дитина вже визначилася і вивчає те, що їй знадобиться у подальшому професійному навчанні. Тут уже дуже важливо навчити дитину більш глибоко вивчати те, що потрібно, тому що зараз ніхто не вивчає 20 предметів у 11 класі. Усі школярі вивчають ті предмети, які їм потрібні та важливі, а щодо інших — хитрують, лицемірять чи списують, — вважає ексрадниця міністів освіти.

Після запровадження змін у середній школі має бути більша кількість предметів, щоб дитина спробувала різні та спробувала визначитися, до чого у неї більше лежить душа. Саме тут доречні інтегровані курси (наприклад, із природничих дисциплін), які дали б дитині загальні уявлення про предмет і допомогли зрозуміти, хоче вона вивчати його поглиблено чи ні. На цій основі можна буде зробити вибір дисциплін для профільного вивчення в старшій школі.

Послідовне вивчення та закріплення профільних предметів може відбуватися завдяки збільшенню кількості годин на тиждень, але зменшенню кількості років, протягом яких ці предмети вивчають.

Щодо молодшої школи, то реформа НУШ великою мірою вирішила проблему перевантаженості учнівства, однак часом учителі або батьки «довантажують» дітей за власною ініціативою, бо звикли до іншої системи. Водночас програма НУШ у середніх класах містить «дублі» предметів (наприклад, вивчають і природознавство, і географію).

Нагадаємо, у коментарі МОН зазначається, що наразі не можна говорити про будь-яке прискорення переходу на 12-річне навчання, оскільки освітній процес повинен бути послідовним і безперервним. Окрім того, такий перехід потребує значних фінансових ресурсів, яких нині в бюджеті не передбачено, а перехід на 12-річну систему шкільної освіти має відбутися не раніше за 2027 рік.