Сьогодні відбувся
Вебінар:
«
Нейротренажери для мозку - цікавинки на літо для дітей
»
Взяти участь Всі події
21 квітня 2023 о 16:32
5 0

Вища освіта — вибір, а як з професійною: де навчитись робітничій професії

Катастрофічна нестача кваліфікованих робітничих кадрів на регіональних ринках праці має звернути увагу на професійну освіту.

Після анонсування переходу на 12-річну систему освіти серед багатьох старшокласників постало питання, куди піти навчатися та одночасно здобувати професію після 9-го класу. Не всі нинішні школярі мріють про отримання вищої освіти одразу одразу після закінчення школи, особливо під час повномасштабної війни, коли країна конче потребує кваліфікованих робітничих професій для відбудови, становлення та розвитку. Врешті-решт вищу освіту дехто з молоді планує здобувати трохи пізніше, дочекавшись перемоги України у війні, яку зухвало веде країна-терорист росія.

Вважається, що здобути робітничу кваліфікацію можна в ліцензованих МОН закладах професійної освіти. Серед типів таких закладів — професійні училища, ліцеї, центри, навчально-курсові комбінати тощо. Проте закладів професійної освіти лишилося вкрай недостатньо за нинішніх обставин. Близько 280 профтехів не задовольнять попит для охочих на освоєння робітничої професії.

Станом на сьогодні професійна освіта регулюється Законом «Про професійну (професійно-технічну) освіту», який був ухвалений ще 1998-го.

По суті, це закон, швидше, про заклади професійно-технічної освіти, ніж про професійну освіту. За час дії цього закону процес занепаду професійної освіти не було подолано, а паралельно почали розвиватись інші форми професійної освіти, особливо, коли це стосується освіти для дорослих.

Проте професійна освіта сьогодні знаходиться не в кращому стані.

Після штучно створеного занепаду профосвіти МОН має терміново звернути увагу на:

  • професійну орієнтацію молоді на робітничі професії, вибір та побудову професійної кар’єри;

  • створення професійних та освітніх стандартів на основі модульно-компетентнісного підходу;

  • розробки нових робітничих професій, у тому числі інтегрованих;

  • професійне спрямування змісту загальноосвітньої підготовки учнів професійно-технічних навчальних закладів;

  • розвиток професійно-педагогічної майстерності педагогічних працівників, підвищення рівня їхньої готовності до використання інформаційно-комунікаційних технологій та електронних засобів навчання.

Окрім того, необхідно звернути увагу та терміново вжити заходи з усунення незадовільного фінансування професійно-технічної освіти; почати фінансування Державної цільової програми розвитку професійно-технічної освіти (у лютому 2022 року МОН лише запрошувало до громадського обговорення затвердження Державної цільової соціальної програми розвитку професійної (професійно-технічної) освіти на 2022-2027 роки», після цього — тиша, — прим. ред.); знайти шляхи виділення коштів на підвищення кваліфікації та перепідготовку педагогічних кадрів, на видання навчальної літератури, модернізацію матеріально-технічної бази тощо.

Сьогодні на загальноукраїнського ринку праці можна визначити:

  • старіння населення, а відтак скорочення кількості кваліфікованих робітників через їхній вихід на пенсію (викликати кваліфікованого сантехніка, електрика чи навіть ліфтера іноді складно через їхню невелику наявність на ринку праці);

  • відсутність кваліфікованих робітників певних категорій через відсутність системи їхньої підготовки;

  • неспроможність нинішньої системи професійної освіти заповнити вакуум потреб у кваліфікованих робітниках;

  • саботаж регіональних органів влади та роботодавців у процесі планування та підготовки кваліфікованих працівників.

І це за постійної нестачі кваліфікованих кадрів на ринках праці в усіх регіонах в Україні.

Тож проголошення про реформи в системі професійної освіти має бути не просто словами та красивим гаслом із ухваленням нового законопроєкта. Це має бути зрозуміле та прогнозоване фінансування, створення умов для підприємців інвестувати у професійну освіту, переоснащення закладів професійної освіти новітньою технікою, для чого потрібне ухвалення відповідної бюджетної програми.

Нагадаємо, чиновники МОН стверджують, що додатковий рік освіти в середній школі збільшує дохід дорослої людини в тій чи іншій країні на 8%. А макроекономічна продуктивність праці в країні з 12-річною системою освіти зростає на 6,2%. Тобто нібито чим довше вчитися, тим буде вищим дохід у дорослому віці.