Сучасні діти не уявляють життя без телевізорів, планшетів і телефонів. Тим паче, що після епідемії на коронавірус і під час повномасштабної війни, з якою росія вдерлася в Україну, освітній процес тримається за допомогою гаджетів.
Реальність нині така, що діти отримують щоденний доступ до гаджетів, а батьки через зайнятість не мають змоги чи сил на організацію дозвілля.
Проте батьків турбує кількість часу, який діти проводять перед екранами. Адже діти почали сприймати екран як найдоступне джерело розваг. І замість активного пізнання світу, опановування нових вмінь і навичок чи спілкування з однолітками споживають розважальний контент із гаджетів і досить часто — понаднормово.
Розважальний відеоконтент приносить дитині короткострокове задоволення. Тому діяльність, яка потребує концентрації уваги та зусиль, стає для неї нудною та нецікавою. Тож якщо у дитини проявляється апатія до будь-яких занять, треба мінімізувати або й зовсім забрати екранний час.
Скільки часу може проводити дитина перед екраном:
до 2 років: нульовий час перед екраном, за винятком відеочату з родиною чи друзями;
від 2 до 5 років: не більше однієї години на день для спільного перегляду з батьками;
5-17 років: не більше двох годин на день, за винятком домашніх завдань.
Батькам, встановлюючи правила, варто врахувати не лише загальний час, який дитина проводить перед екраном, а й стежити за частими перервами, адже це береже нервову систему від сенсорного перевантаження та запобігає звиканню.
Окрім того, понаднормове перебування перед екранами гаджетів шкодить нервово-психічному розвитку та фізичному здоров’ю. У дітей зменшується фізична активність і з’являються проблеми із соціалізацією, не збільшується словниковий запас, з’являються часті істерики та порушується режим харчування і сну.
Нагадаємо, у Міносвіті назвали спеціальності, яких потребуватиме країна після перемоги над російськими окупантами.