Під час великої війни українська телеведуча та журналістка, свого часу радниця міністра освіти України Іванна Коберник наголошує на маніпуляції та замовчуванні питань освітніх втрат серед українських школярів, до яких вдаються деякі посадовці Міносвіти.
Українська влада теж запроваджує свої «хлопки», ті, які «бавовна». Не в Збройних силах, а в освіті. Міністерство освіти і науки вже певний час забороняє освітнім посадовцям використовувати словосполучення «освітні втрати». Замінник вигадали і ось вже вводять в інформаційне поле — «освітні розриви». При цьому замміністра Вітренко (перший заступник міністра освіти та науки Андрій Вітренко, — прим. ред.) досі не освоїв різницю в значенні слів «компетенції» та «компетентності», розкажіть йому хтось. І оце в нього особисто — освітні розриви. А те, що відбувається з дітьми в Україні через війну, — це освітні втрати. Освітні втрати, як і те, що в Україні війна, а не «конфлікт», — наголосила вона.


Як відомо, днями перший заступник міністра освіти та науки Вітренко в одному з інтерв'ю розповів, що Міністерство освіти та науки планує провести дослідження незрозумілих «освітніх розривів» у навчальних результатах школярів.
Плануємо провести його по всій країні протягом цього року. Це величезний проєкт — як методологічно великий, так і вартісний. Ми працюємо зі Світовим банком, щоб знайти фінансування на цей проєкт. Але ми його в будь-якому разі реалізуємо, — сказав заступник міністра.
До речі, публічний Словник освітніх реформ тлумачить навчальні втрати як будь-яку втрату знань і навичок, академічний регрес через певні перерви в навчанні. Натомість прогалини/розриви у навчанні — це відмінності між фактичними результатами, академічним прогресом учня та очікуваними результатами, які встановлюють стандарти чи передбачені середньостатистичними даними.
Інший термін — незавершене навчання/недоотримані знання (Unfinished learning) — використовує одна з найбільших міжнародних консалтингових компаній McKinsey.
Гадаю, це найбільш новий і відповідний сучасним реаліям термін, під яким мається на увазі відхилення від очікуваного результату в навчанні, але, на відміну від усіх інших згадуваних вище термінів, він у своїй семантиці не містить ознак безповоротності, — прокоментував голова Державної служби якості освіти Руслан Гурак.
Таке навчання може бути завершене, а отже, визначення не тисне морально на вчителів та учнів.
Але щоб виміряти, наскільки навчання не завершене й які знання не здобуті, потрібно брати до уваги кожну конкретну школу, клас, дитину — і створювати умови для надолуження на місцях.
Нагадаємо, кількість українських дітей і вчителів, які стали вимушеними переселенцями та виїхали за межі України, вражаюча. Внаслідок повномасштабного вторгнення росії станом на сьогодні понад 500 тисяч українських дітей і 12,5 тисяч вчителів перебувають за кордоном.