Як підвищити мотивацію школяра: поради для вчителів і батьків

Для психологічно-емоційної підтримки вчителів і шкільних психологів, стабілізування емоційного стану в умовах постійного стресу та напруги війни, а також отримання практичних інструментів для підтримки учнів і батьків під час адаптації до нових реалій навчання дитяча і сімейна психологиня Катерина Гольцберг розбирає, як вчителю м’яко вплинути на учнівську мотивацію, та пропонує надзвичайно цікаві й дієві вправи для всього класу.

Мотивація — це комплекс внутрішніх і зовнішніх процесів, що спонукають до дії. Фахівці поділяють мотивацію на внутрішню та зовнішню, — розповідає психологиня.

Внутрішня мотивація — це прагнення виконати певну діяльність заради самої діяльності. І єдиною винагородою, на яку очікують від цього процесу, є отримання нових знань, розвиток, відчуття задоволення та радості.

Зовнішня мотивація — це спонукання людини до активності зовнішніми обставинами або стимулами.

Фахівчинає додала, що доцільно прагнути до побудови внутрішньої мотивації учнів: на основі особистого задоволення та інтересу. Однак варто зазначити, що навіть якщо ми хочемо розпалити такий «внутрішній вогонь», ми все одно маємо вирішити, які зовнішні ситуації, стимули та дії ми хочемо і можемо для цього використати.

Складові мотивації:

• внутрішні мотиви;

• зовнішні стимули;

• власні переконання;

• емоції;

• дії.

Розмірковуючи над мотивацією учнів, вчителю варто подумати, як вплинути на всі ці компоненти. Якщо певні рішення аргументовані, добре продумані, враховують потреби учнів і базуються на взаєминах із ними, вони можуть дати хороші результати.

Катерина Гольцберг додала, що 99% успіху в навчанні залежить від взаємин між учителем і учнем. І в першу чергу, ці стосунки ґрунтуються на тому, що вчителі цікавляться життям і особистістю учнів, спонукають їх говорити про свої досягнення. Цю інформацію можна використовувати, складаючи завдання для роботи на уроках. Тоді вони стають для школярів особисто значущими і сприяють появі внутрішньої мотивації до виконання. Важливо зберігати орієнтований на учня підхід, який включає в себе: партнерство, співпрацю, діалог, довіру, безпеку.

Критика і мотивація: як не стати учителем-демотиватором?

Мотивація може зникати, коли учні чують від вчителя чи батьків критику, тож варто коректно її надавати. Ось кілька принципів:

• не порівнюйте того, кого критикуєте, з іншими;

• подавайте критику обмежено: розглядайте одну або максимум дві проблеми. Решту відкладіть для іншої розмови;

• уникайте саркастичних висловлювань. Не використовуйте узагальнень — конкретну, фактичну критику легше сприймати;

• не формулюйте за учня мотиви його поведінки. Наприклад: «Ти спеціально це робиш»;

• використовуйте нейтрально та позитивно сформульовані речення, уникайте негативних висловлювань. Приміром: «Так, тут помилка, давай подумаємо, як це можна виправити. Як, наприклад, щодо…?». У такому випадку ви можете запропонувати стратегію виправлення. Або ж запитайте учня/ученицю: «Які в тебе є пропозиції?».

Дуже важливо, радить психологиня, сказати учню чи учениці щось хороше про них. Якщо взагалі немає за що похвалити, варто згадати їхні минулі успіхи. Вислухайте учня чи ученицю, почуйте їхнє пояснення щодо ситуації чи поведінки.

Важливо підтримувати теплі стосунки й демонструвати учням, що ви цікавитеся ними, що вони можуть повсякчас розраховувати на вашу підтримку та допомогу, навіть якщо припустилися помилок. Навчіться приймати й поважати особистість дитини окремо від її поведінки, — звертається до вчителів і батьків фахівчиня.

Нагадаємо, для учнів початкової школи створили безкоштовний застосунок, який працює без доступу до інтернету після попереднього завантаження як на смартфоні, так і на планшеті. З оновленою версією застосунку «Вивчаю — не чекаю» школярі 1-4 класів можуть вчити українську мову та читання в ігровій формі. Вже доступні перші уроки, які відповідають державній програмі початкової школи та стандартам НУШ.