Шкільний булінг: звичайний конфлікт чи проблема?
З року в рік Україна зіштовхується з явищем міжособистісної учнівської агресії.
Насильство, яке діти проявляють один до одного, набуває загрозливих форм – від словесного приниження та колективного ігнорування до фізичних ушкоджень і навіть доведення до самогубства. На сьогоднішній день це питання належним чином не досліджене, хоча світ майже протягом ста років має з ним справу, а в Україні ситуація суттєво загострилася вже у 2005.
Термін «булінг» (bullying, від англ. bully – грубіян, насильник, задирака) трактують як процес агресивного залякування особистості (фізично та психічно), що має на меті підпорядкувати чужу волю власним інтересам. Іншими словами, це дискримінація, цькування. Майже 67% дітей в Україні щодня стають об’єктами для булінгу. Серед причин найпоширенішими вважають соціальний статус, авторитетність в шкільному колективі, сирітство (відсутність батька/матері, або обох батьків), індивідуальні особливості характеру, зовнішність (національність, вигляд тощо).
Куртова Світлана, заступник директора з НВР, виокремлює три елементи в соціальній структурі цькування:
- переслідувач (булі);
- жертва;
- спостерігач.
Якщо Переслідувач проявляє активну агресію, самостверджуючись за рахунок приниження іншого, то Спостерігач є носієм пасивної агресії. Він дозволяє відбуватися насильницьким діям, не заперечуючи їх та не намагаючись вплинути на ситуацію, захистити жертву.
Прояви булінгу часто залежать від фіксованого місця окремої особистості в групі. Діти, які знаходяться поза активним навчальним процесом, віддають перевагу самотності, а тому менш товариські (і дуже часто наділені яскравим талантом), зазвичай неофіційно протистоять всьому колективу. Серед більшості знаходиться один, який відіграє роль Представника, і таким чином виникає булінг. Норвезький психолог Дан Ольвеус, досліджуючи явище шкільного цькування, визначає типові риси Переслідувача та Жертви:
|
Переслідувач |
Жертва |
|
Часто зухвалий та агресивний в ставленні до дорослих (батьків і вчителів) |
Схильний до депресії та частіше за своїх однолітків думає про самогубство |
|
Не виявляє співчуття до своїх жертв |
Полохливий, замкнутий, вразливий та сором’язливий |
|
Відчуває сильну потребу влади та підпорядкування собі інших учнів з власною, конкретно визначеною метою; імпульсивний та легко шаленіє |
Часто стривожений, невпевнений у собі, має низьку самооцінку |
|
Хлопчики зазвичай сильніші за інших, дівчатка – гарніші. |
Часто не має жодного близького друга та знаходить спільну мову з дорослими швидше, ніж з однолітками |
|
|
Хлопчики зазвичай фізично слабкіші за інших, дівчата – менш гарніші. |
Шкільний булінг – це комплексне та системне явище. З ним потрібно боротися на самому початку, не давати розвинутися до критичної стадії, адже від цього залежить не лише атмосфера всередині окремого класу, але й сила загальної мотивації. До вирішення проблем обов’язково мають підключатися як психологи, так і педагоги.
Головна редакторка:
Литвиненко Леся Анатоліївна
