«Дивлячись на укриття, хочеться кричати від розпачу» — Лікарчук

Останнім часом звідусіль чутно про рапортування різноманітних чиновників офіційної інформації, що 11% відсотків шкіл в Україні мають власні споруди цивільного захисту.

Водночас з’являються й перші світлини таких укриттів.

Дивлячись на них, хочеться не лише лаятися, вживаючи мовні конструкції з обсценної лексики, а кричати від розпачу… Бо якщо хтось думає, що такі розмальовані укриття врятують дітей і вчителів від ракетно-бомбових ударів, то він взагалі — повний ідіот, — коментує побачені обладнані укриття у школах і садочках український освітній діяч, колишній директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук.

На світлинах, які додає освітянин до свого допису, над дитячими ліжечками в облаштованих у дитсадках укриттях проходять магістральні трубопроводи і, швидше за все, ними курсує гаряча вода, яка у випадку пошкодження труби поллється на дітей.

Каналізаційні труби над ліжечками врятують…, — обурюється Лікарчук.

Якщо всі 11% «належних» такі ж, то це ще гірше, ніж якби їх не було зовсім.

Іще про одне: бомбосховища й укриття за назвами — це, як морська свинка і свійська. Щось спільне, начебто, і є. Але насправді нічого спільного й близько немає, — констатує освітянин.

Нагадаємо, освітний омбудсмен Сергій Горбачов вважає, що потрібно припинити дезорієнтувати людей, і чітко сказати, що там, де є небезпека швидкого «прильоту», має бути виключно дистанційна освіта. І почати готуватися до навчального року саме у цьому форматі.

Як відомо, персональна відповідальність за організацію безпечних умов для здобувачів освіти та всіх працівників буде покладена на керівників закладів освіти.