День в історії: світ побачив Острозьку Біблію

12 липня 1580 року вийшов перший повний корпус біблійних книг церковнослов'янською мовою — Острозька Біблія.

Коштом і організаційними зусиллями князя Василя-Костянтина Острозького колектив книжників вперше створив слов'янський біблійний канон, завдяки якому церковнослов'янська мова в українізованому та кодифікованому ними варіанті набула поширення у слов'янському православному світі.

Окрім українців, Острозькою Біблією 170 років послугувався весь православний слов'янський світ і Молдова. Її мова справила великий вплив на утвердження у східних і південних слов'ян пізнішого східнослов'янського варіанту церковнослов'янської мови.

До перевидання Острозької Біблії, з огляду на брак її для церковних потреб, вперше вдалися у 1663 році. За наказом царя Олексія Михайловича текст 1581 року перевидали у Московському царстві як «первопечатный», виправивши правопис і замінивши рештки українського наголосу на російський.

Вдруге Біблію 1581 року — у редакції 1663 року — за наказом Петра І у 1712-1719 роках виправляв на основі грецького тексту єпископ Феофілакт Лопатинський.

Після смерті царя її так і не видали, а виправлення Лопатинського роками «перевіряли». Нарешті 18 грудня 1751 року вийшла т.зв. Єлизаветинська Біблія, фактично третя редакція Біблії 1581 року, виправлена за наказом імператриці Єлизавети ієромонахами-професорами Київської академії Варламом Лащевським і Гедеоном Слонимським.

Перший повний переклад тексту Біблії новою українською мовою здійснили Пантелеймон Куліш, Іван Пулюй та Іван Нечуй-Левицький у 1903 році. Другий, науковий, переклад, виконав у 1917-40 роках Іван Огієнко (митрополит Іларіон). Книга, «з мови давньоєврейської та грецької дослівно перекладена», вийшла 1958 року. Через п'ять років побачив світ повний переклад філолога о. Івана Хоменка — «Святе Письмо».

Два останні повні переклади Біблії українською належать патріарху УПЦ-КП Філарету, в миру — Михайлові Денисенку, (2004) та о. Роману Турконяку (2007).

Видання Біблії 1581 року належить до визначних зразків української та світової поліграфії ХVІ століття — у ньому вміщено 81 заставку з 16 дощок, 70 кінцівок із 17 дощок, 1384 ґравійовані ініціали, численні композиції з виливних прикрас, перші східнослов'янські гравюри у техніці естампу. Тираж не зазначено, однак фахівці вважають, що вийшло 1500-2000 примірників, які розійшлися серед православних слов'ян, а також молдаван і румунів.

Вважається, що до нашого часу дійшло близько 300 примірників, які зберігаються в музеях, бібліотеках, архівах Австрії, Ватикану, білорусі, Болгарії, Великої Британії, Голландії, Греції, Естонії, Канади, Киргизії, Литви, Німеччини, Польщі, росії, Румунії, Сербії, Угорщини, Чехії, Фінляндії, Франції, США й Узбекистану. В Україні примірники Острозької Біблії зберігаються у збірках бібліотек, музеїв Львова, Харкова, Ужгорода, Одеси, Сімферополя.

У Національній бібліотеці України ім. Володимира Вернадського зберігається 18 примірників, серед них Біблія з двома післямовами — 1580 і 1581 років, що належала останньому польському королю Станіславу-Августу Понятовському.

Фотоматеріали: Суспільне, Arthur Orlyonov . Джерело: Історія України