День в історії: Україна гнала московію три дні аж до кордону

Битва під Конотопом між українсько-татарськими та московськими військами розпочалася 8 липня 1659-го. Війська гетьмана Івана Виговського завдали поразки московським військам князя Олексія Трубецького.

Битва відбулася під час московсько-української війни (1658—1659), під час періоду української історії, який заведено називати Руїною — періодом після смерті Богдана Хмельницького.

Після підписання Гадяцького договору московський цар Олексій Михайлович оголосив Івана Виговського зрадником. Восени 1658 року 17-тисячне московське військо перейшло кордон Гетьманщини. Навесні йому на допомогу виступила 50-тисячна армія на чолі з князем Олексієм Трубецьким. Взяли в облогу Конотоп, де перебували три козацькі полки. Полковник Григорій Гуляницький із 4-тисячним загоном вирішує обороняти місто. Надсилає листи Виговському з проханням про допомогу.

Літописець того часу так описує пограбування московитським полководцем Конотопа:

Він зустрів процесію від громадян міста, помолився і перехрестився перед ними по-християнськи, але пограбував місто і його мешканців по-татарськи і сказав, «що: винуватого Бог знайде, а війська треба потішити і нагородити за праці, в поході понесені.

Виговський встигає зібрати 17 тис. козаків і 40 тис. кримськотатарської кінноти. До них приєднуються 3 тис. польських добровольців і 1 тис. сербських і молдавських найманців. Козаки підійшли під Конотоп і вдарили по війську Трубецького. Той розпочав відступ до міста Путивль.

Московити втратили до 30 тис. чоловік. Сам Трубецькой ледве не загинув, був двічі поранений. Втратив окрім частини артилерії, ще бойові знамена, скарбницю й майже увесь обоз.

Покінчивши із залишками московських військ, козаки й кримці продовжували переслідувати ворога у його відступі ще протягом трьох днів аж до московського кордону.

Загиблих козаків з обох сторін поховали в одній братській могилі, а на її місці поставили церкву на честь 40-ка мучеників Севастійських. Сьогодні це Конотопський Вознесенський кафедральний собор, який люди за традицією і досі називають Сорокосвятською церквою.

Правда про події під Конотопом розвінчувала багато великодержавних міфів, особливо про «споконвічне прагнення українців до союзу з Росією».

У 2008 році третій президент Віктор Ющенко у своєму указі пропонував міським адміністраціям розглянути питання перейменування вулиць та інших об'єктів на честь героїв Конотопської битви — перемоги над московською державою. Тоді також розглядався випуск марок, ювілейних монет і документального фільму про цю подію.

На тлі цих заходів відбувся обмін нотами російського та українського МЗС. Російська сторона звинуватила Україну у «втягуванні українського народу у штучне та надумане протистояння з Росією». У той самий час українське МЗС відзначило, що святкування історичних дат є виключно внутрішньою справою і правом України на історичну пам'ять і не спрямоване проти інших держав.

Нагадаємо, Український Інститут за підтримки USAID запускає міжнародну кампанію «Листівки з України» / «Postcards from Ukraine», яка покаже світові зруйновані історичні та культурні памʼятки України.

Ініціатори проєкту закликають розказувати світові про знищення української культури, розповсюдивши листівки в соцмережах із хештегом #PostcardsFromUkraine.

Хто не пам’ятає свого минулого, той не вартий свого майбутнього (с). (Максим Рильський)

Фотоматеріали: Hillock65 , Артур Орльонов