Робоче місце освітянина, який тікає від війни, зберігається

Українські освітяни та науковці, які залишили Україну через повномасштабне російське військове вторгнення, збережуть робочі місця.

Про це повідомили у профспілці працівників освіти і науки України.

Якщо зв’язку з працівником немає, до з’ясування причин і обставин його відсутності роботодавець повинен зберігати за ним робоче місце та посаду. Проте відсутність працівника на роботі не оплачується.

До поважних причин, які забороняють звільнення працівника, належить збереження життя. Зокрема, оформлення статусу тимчасового захисту у країні ЄС.

Перебуваючи за кордоном і працюючи дистанційно, працівник отримуватиме зарплатню. Якщо працювати дистанційно неможливо, а роботодавцеві потрібен хтось, хто виконуватиме обов’язки відсутнього працівника, для збереження свого робочого місця можна:

• взяти відпустку власним коштом;

• взяти щорічну відпустку;

• взяти соціальну відпустку;

• ініціювати призупинення дії трудового договору.

Тимчасовий захист — це спеціальний механізм прихистку в країнах ЄС, який було активовано щодо українців, які виїжджають через війну.

Механізм включає право на житло, освіту, працю (на відміну від отримання статусу біженця, немає вимоги очікувати пів року), соціальне забезпечення, медичну допомогу. Але скористатися цими правами можна тільки після реєстрації в обраному місці проживання в будь-якій країні ЄС.

Нагадаємо, 6 липня вночі російські загарбники ракетним обстрілом фактично знищили один із найстаріших педагогічних вишів України, розташований у Харкові, — Харківський національний педагогічний університет імені Григорія Сковороди.