22 червня 1941 року, попри таємну угоду про ненапад (пакт Молотова-Ріббентропа 1939 року) та тісну військово-економічну співпрацю між Німеччиною і СРСР, нацистська Німеччина атакувала радянські частини по всій лінії кордону від Балтійського до Чорного моря.
Німецько-радянська війна як складова, але основна частина Другої світової війни, тривала від 22 червня 1941 року до 8 травня 1945 року. Її бої стали одними з наймасштабніших у воєнній історії ХХ століття.
Залежність обох воюючих сторін від українського економічного, сировинного потенціалу, людських ресурсів зумовила вкрай безкомпромісний, гранично-кривавий характер бойових дій на нашій території. Через це Україна найбільше потерпіла як від нацистської агресії, так і від комуністичного режиму.
Загалом протистояння між Німеччиною та СРСР на території України не припинялося впродовж 40 місяців, а на 35 із них припадають активні бойові дії. На українських землях було проведено 29 із 76 стратегічних наступальних операцій, під час яких було знешкоджено понад 60% Вермахту.
Варто зазначити, що Україна не тільки серед колишніх радянських республік, а й з усіх країн світу зазнала найбільших втрат за роки тієї війни. За різними оцінками, в Україні загинуло від восьми до 10 мільйонів людей, із них цивільного населення близько 5 млн, 2,2 мільйона було вивезено на примусові роботи до нацистської Німеччини, 10 мільйонів осіб втратило притулок. На цілковиті руїни було перетворено понад 700 міст і селищ міського типу, майже 30 тисяч сіл.
Німецько-радянська війна показала українцям руйнівну силу обох тоталітарних режимів. Усім відомі злочини нацистів на окупованих територіях України — Голокост, розстріли мирного населення, створення таборів смерті, спалення сіл.
Не менш жорстокими були злочини і комуністичного режиму: розстріли політичних в'язнів у Західній Україні в червні-липні 1941 року, знищення центру Києва восени 1941 року, підрив «Дніпрогесу», депортація кримських татар, примусове виселення автохтонних українців із їхніх етнічних земель.
Цього дня вшановується пам’ять всіх тих, чиє життя було покалічено і зруйновано у тій страшній війні двох кровожерливих режимів, у горнило якої потрапив і український народ.
Ті, хто пережив Другу Світову, через роки пронесли пам’ять про її біль і втрати. І сподівалися, що війна ніколи знову не прийде в їхні домівки.
Але 24 лютого 2022 року так само підступно, як і 22 червня 1941-го, на українські міста знову впали ракети. Змінилася тільки назва загарбників: рашизм замінив собою нацизм, — йдеться в повідомленні Служби безпеки України.
Поки весь світ з жахом згадує 1941-1945 роки та повторює «Ніколи знову», росія, закидаючи «Можем павтаріть», жорстоко вбиває мирне населення України, катує та ґвалтує невинних людей. Але українці завжди пам‘ятатимуть та шануватимуть загиблих у війні людей як 81 рік тому, так і зараз.
Тож нам знову доводиться битися за свою землю та свободу. І ми обов’язково здобудемо цю перемогу!
Вічна пам’ять полеглим!
Фотоматеріали: narodna-pravda.ua