Проти насилля та дискримінації: Рада підтримала ратифікацію Стамбульської конвенції

Верховна Рада проголосувала за ратифікацію Стамбульської конвенції.

Документ підтримали практично одноголосно: за — 259 голосів, проти — 8 голосів.

Стамбульська конвенція — це міжнародна угода Ради Європи, що передбачає криміналізацію насильства щодо жінок, домашнього насильства, переслідування, примусових шлюбів та абортів, стерилізації, а також захист постраждалих, можливості правоохоронних органів реагувати на різні форми насильства та інші заходи щодо його запобігання або покарання.

Насильство визнається порушенням прав людини та водночас видом дискримінації.

Документ криміналізує такі правопорушення:

• психологічне насильство;

• переслідування (сталкінг);

• фізичне насильство;

• сексуальне насильство (включаючи зґвалтування);

• примусовий шлюб;

• жіноче обрізання;

• примусовий аборт;

• примусова стерилізація.

Сексуальне насильство не підлягає амністії, нагадує правозахисниця, співзасновниця Асоціації жінок-юристок України ЮрФем Лариса Денисенко про злочини окупантів і відповідальність за них.

Повномасштабне вторгнення є не просто війною, не просто воєнним злочином, а геноцидом українського народу, — говорить Денисенко.

Публічні виступи, риторика, коментарі вищого керівництва росії вказують на процес «деукраїнізації». Це заперечення існування кожного з нас як людини, як нації, це націленість на знищення і вбивство.

Буча, Бородянка, Маріуполь, Херсон — тут далеко не всі назви. Кожне окуповане місто, містечко, село — воєнні злочини, і в такій реальності ми всі живемо, — говорить правозахисниця про збір фактів зґвалтувань і про ймовірність покарання росіян за їхні злочини.

За її словами, неможливо перелічити усіх злочинів РФ на території України.

Злочини військ РФ, які уже можна виносити на суд:

• сексуальне насильство;

• мародерство;

• викрадання людей із проактивною позицією та їхніх родичів;

• захоплення і руйнування пологових будинків, притулків матері та дитини, будинків, де проживали люди з інвалідністю;

• розстріли літніх людей і хворих;

• примусове вивезення дорослих і дітей на окуповані території;

• формування військових підрозділів із чоловіків на тимчасово окупованих територіях, зокрема в Криму;

• злочинне поводження з полоненими;

• створення фільтраційних таборів;

• обстріли зелених коридорів і створення гуманітарної катастрофи.

Правозахисниця повідомила, що існує єдиний портал для збору даних щодо всіх воєнних злочинів. Туди надходить різна інформація, і надходитиме далі. Певні злочини будуть розглядатися українськими судами.

Ці злочини не мають терміну давності. Людина, котра зараз не готова в силу різних обставин свідчити, може бути впевнена, що її голос не зникне в історичному галасі, її голос стане рядком у вироку проти того, хто чинив цей злочин, — додала захисниця.

Навіть зараз є відкриті дані, що дозволяють ідентифікувати цих московських покидьків, так і командування, яке здійснило зґвалтування зброєю, яке зробило це звірство порядком і традицією поведінки окупаційних військ.

Фотоматеріали: www.5.ua