Нещодавно віцепрем'єр Федорів звернув увагу на те, що освітяни мають змінити підходи до навчання інформатики, адже велика кількість педагогічних технологій застаріла. Нові підходи які будуть використовуватись в навчанні, повинні вирощувати творця, тобто дитину, яка вміє творити, використовуючи інформаційні технології.
У вебінарі членкиня-кореспондентка Національної академії педагогічних наук, професорка Київського університету імені Бориса Грінченка, докторка педагогічних наук, міжнародна експертка з цифрових навичок та цифрового навчання Морзе Наталія Вікторівна Ознайомить вчителів з новими методологічними підходами у навчанні інформатики учнів 5-х класів та продемонструє їх застосування на прикладі створення навчально-методичного комплексу.
Технології стрімко змінюються, кожен рік створюються новітні програмні продукти, нові мови кодування, для вчителів це означає те, що навчання дітей потрібно запроваджувати в такому способі, щоб після школи учні вміли перейти на будь-яку операційну систему, та мали можливість опанувати любий програмний продукт самостійно. Вчитель має навчати не “кнопкам” в певному середовищу, а принципам і функціям, оскільки програми, технології можуть змінюватися. Вчителі мають помічати закономірності змін в програмних продуктах, в інформаційних технологіях та пристосовуватись до них. Для цього треба використовувати нові інноваційні педагогічні технології.
Інноваційні підходи для навчання інформатики:
Мікронавчання (Microlearning).
Мікронавчання — малими кроками до великих цілей.
Мікронавчання — сукупність освітніх технологій, що мають основні три характеристики:
коротка тривалість одиниць освітнього контенту;
сфокусованість на конкретному результаті навчання, гранулювання контенту;
мультиформативність та мультиплатформність.
Чому мікронавчання? Тому що, діти не вміють читати великих текстів. Діти багатозадачні, вони прагнуть постійно змінювати свою освітню діяльність.
Здатність визначати закономірності. розкладати великі проблеми на маленькі частини, розробляти алгоритми розв’язування задач і узагальнювати для пошуку рішень.
Обчислювальне мислення складається з 4 елементів:
Декомпозиція.
Учень повинен розбити певну задачу на підзадачі, до такого рівня поки певну підзадачу можна буде доручити комп’ютеру.
Розпізнавання патернів.
Бачити в практичних задачах закономірності, тренди, тобто розпізнавати патерни. Учні повинні бачити патерни в реальних життєвих процесах які їх оточують.
Абстракція.
Фокусування при аналізу об’єктів або процесів на суттєві та не суттєві ознаки, і для розв’язування задач підбирати ті суттєві задачі які можуть вплинути на розв’язування відповідної проблеми.
Алгоритмізація.
Створення інструкцій в різних середовищах та для розв’язування практичних задач.
Важливий підхід для розвитку критичного мислення. Будь-яка предметна тема повинна починатися з проблеми. Проблема повинна бути цікава учням і вони можуть її розв’язати за допомогою висловлених припущень і доведення цих припущень або їх спростування.
Проєктна робота формує в учнів:
уміння працювати в колективі;
уміння розділяти відповідальність;
уміння аналізувати результати діяльності;
уміння почуватися членом команди;
навички аналітичного погляду на інформацію;
здатність до адекватної самооцінки.
Формувальне оцінювання — це процес пошуку та інтерпретації даних, які учні і їхні вчителі використовують для того, щоб з’ясувати, як далеко учні вже просунулися у своєму навчанні, та куди їм потрібно рухатися найкращим чином.
Вчитель має поставити оцінку не за результат навчання учнів, а саме за процес, за для того, щоб учні навчилися оцінювати себе й один одного.
Формувальне оцінювання — це:
оцінювання проєктної діяльності;
оцінювання співробітництва, самостійності;
оцінювання учнів один одного, самооцінювання;
отримання більш цілісної картини процесу навчання;
визначення траєкторії навчання кожного учня;
рефлексія.
Перед початком роботи:
виявлення потреб у студентів;
Оцінювання володіння студентами навчальним матеріалом;
виявлення інтересів кожного студента;
постановка цілей.
В процесі роботи:
заохочення до самостійності й взаємодії;
здійснення моніторингу процесу;
перевірка розуміння;
мотивація метапізнання.
Наприкінці заняття:
Організація рефлексії для визначення які знання були отримані та які цілі були досягнуті;
розвиток навичок самоконтролю.
Особливості підручника по інформатики для учнів 5 класу, розробленого авторами Н.Морзе та О.Барна:
Нелінійна структура.
Алгоритмізація не виноситься як окремий розділ, а вбудовується у всі розділи. Починаючи з першої теми всюди трапляються певні завдання на алгоритмізацію, але в різних програмних середовищах. При такій структурі автори інтегрували знання з одного розділу в інші. Теми в підручнику виглядають не окремими розділами, а як зацікавлений підхід для розв’язування певної проблеми.
Для оцінювання учнів Наталія Вікторівна пропонує використовувати підсумкове та формувальне оцінювання, включаючи самооцінювання, взаємооцінювання та групове оцінювання, зокрема таких методів та інструментів формувального оцінювання: тести, рубрики, оцінювальні листи, схеми, опитувальники, таблиці “3-Х-Д” тощо.
Для тих хто обирає підручники Н.Морзе та О.Барна створено платформу, в якій знаходиться велика кількість матеріалів як для вчителя, так і для учнів.
Для того, щоб дізнатись більше про інноваційні підходи для навчання інформатики переходьте за посиланням та дивіться вебінар Морзе Наталії Вікторівни — https://vseosvita.ua/webinar/585/cabinet
Користувач:
Фещенко Юлія Вікторівна