На останньому засіданні уряду Олексія Гончарука була прийнята постанова про індикативну собівартість. Тобто, уряд фактично встановив межу, нижче якої виші не можуть опускати ціни на освіту. Попереднє керівництво Міністерства освіти і науки України розцінює цей крок, як боротьбу із неякісною вищою освітою та слабкими вишами. Детальніше про цю постанову розказав заступник міністра освіти Єгор Стадний в інтерв’ю ZN.UA.
За словами Єгора Стадного, влада пішла на такий доволі непопулярний крок через низку причин. Серед головних можна назвати три причини. Перша полягає в тому, що сьогодні держава платить за студента-бюджетника більше, ніж платить за себе контрактник. Заступник міністра наголосив, що за одного студента-бюджетника держава витрачає в середньому 41 тисячу гривень на рік. А контрактник на попередній вступній кампанії платив за навчання в середньому 1,5 тисяч на рік.
В університеті ніхто ніколи не каже студенту бюджетнику неприємну правду: «Сорі, частина грошей, що за тебе заплатила держава, ми будемо віддавати на навчання контрактників, бо ми взяли з нього в два з половиною рази менше, хоча конкурсний бал в нього нижче за твій. А ціна на навчання для нього така низька, бо ми так заманюємо його в університет».
Друга причина – неякісна освіта та демпінгування цін на освіту з боку слабких вишів. Ця постанова має розпочати боротьбу з цим. Сьогодні багато студентів-контрактників обирають виш не за якістю освіти, а за ціною на неї.
У нас є випадки у Вінниці, Херсоні, де, наприклад, ціна за контракт на ІТ-спеціальностях була 8-9 тисяч гривень на рік. Це просто удар по сильних навчальних закладах, що не можуть поставити низку ціну за навчання. Й ці сильні виші страждають від атак слабких університетів, яким все одно на якість освіти. Зараз же всі виші мають дотримуватися певної мінімальної межі. Це допоможе сильним університетам, бо їхня цінова пропозиція буде такою самою, як й в інших вишах.
Проте це положення зачепить не всю вищу освіту. Ціни будуть регулюватися тільки на популярних напрямках навчання – юристи, менеджери, економісти, дизайнери тощо. За словами Єгора Стадного, таких популярних спеціальностей в МОН вивели 38. І тут, зазначає заступник міністра, й ховається третя причина впровадження такого регулювання – більш рівномірний розподіл абітурієнтів між спеціальностями, включно з тими, що раніше були не популярними.
Тільки лінивий не казав під час вступної кампанії, що у нас перенабір на право, менеджмент, міжнародні відносини, маркетинг. Водночас ніхто не вступає на інженерію чи аграрні спеціальності. Тепер ми кажемо вступникам: «Контракт на правознавстві буде набагато дорожчим. Й нема чого туди йти, бо на ринку праці на одну вакансію юриста – 13 кандидатів. Краще йдіть на інженерів, бо в Міністерство освіти приїжджають великі компанії та говорять, що їм не вистачає саме інженерів.
Ціну на контрактне навчання будуть підіймати поступово. Цього року нижня межа вартості навчання буде складати 60% від реальної вартості, в 2021 – 70%, в 2022 – 80%. Мінімальна сума контракту в цьому році буде залежати від того, яке державне фінансування на одного студента отримує виш. В якихось закладах мінімальна вартість буде складати 18 тисяч, в інших – 20 тисяч тощо.
Користувач:
Колодяжна Діана -