На кожну нараду приходить вчитель, опускає перевантажену сумку на підлогу і сідає на місце, найближче до дверей. У вчителя стомлений вигляд.
Він унаочнює своєю позою і мімікою, що оголошення про інциденти в школі, критика й нові ініціативи адміністрації – це найгірше, що може з ним зараз трапитись.
Цей учитель думає про свій клас – як цей натовп розносить кабінет на друзки. Він думає про нестачу паперу в принтері. Він подумки лається на чортові новації від міністерства. Він також подумки лається на калюжі (або на юзівку, або на спеку, або на надто веселе ясне сонце й блакитне небо) – на все, що його чекає дорогою додому. Колеги поруч його теж, очевидно, дратують – кожний по-своєму.
Він то закочує очі, то схрещує руки. Він сіпається щоразу, коли хтось задає питання ведучому нараду.
Він уважно стежить за оголошеним порядком денним, не даючи нараді збочити в інші теми. «Гаразд, прошу повернутися до початкового питання», – це його улюблена фраза.
Погляд такого вчителя на нараді часто втуплений у годинник на стіні класу – або на годинник на зап'ясті чи на екрані смартфону. Цей вчитель тут не за тим, аби зайве витрачати час.
Про нього ви, напевно, навіть запитували колегу: «Це нова людина?». На що вам відповідали: «Та ні, він тут уже п'ять років». Він не знайомиться, односкладово відповідає, не бере участь в позашкільному спілкуванні колег та уникає контакту очима на зустрічах учителів.
Такий учитель – загадка, але він абсолютно нешкідливий. Жодних конфліктів з учнями та батьками у нього зазвичай не виникає – тож говорити про нього і не доводиться ніколи.
Це той учитель, який спочатку забув, що нині педрада є. Потім він згадує – і приходить на нараду з кавою. І коли поспішає на своє місце, надсилає всім милу посмішку: «підтримайте мене, весело реагуйте, посміхніться мені».
Цього вчителя цікавить лише зроблена ним робота. Він на всіх нарадах наводить приклади власних успіхів у класі. Це буває навіть загрозою – він уміє кожну нараду відводити від початкового порядку денного
На кожній нараді є вчитель, який занадто радий усіх бачити. Перед тим він нагадує вам три дні поспіль, що буде педрада.
Цей учитель не переймається тим, як довго триватиме зустріч – він навдивовижу щасливий побачити всіх.
Він звідкілясь знає всі секрети школи, і колег, і учнів, і їх батьків. Для нього головне – хвилини зборів на нараду і хвилини, коли всі розходяться. Тоді він швидко розповідає і швидко розпитує.
Цей вчитель завжди думає, що хтось про нього говорить зле. Щоразу, коли адміністратор каже без імен «деякі з вас чинять так-то», він вважає, що це говорено про нього, і якщо він подібного не чинив, він обурено заперечує, питається, «а хто вам таке розповідав?». Якщо адміністратор відповідає «я не про вас особисто говорив», той все одно цій останній фразі не сильно вірить.
Вірнопідданий – це вчитель, який повторює все, що адміністратор каже на нараді.
Зазвичай це той «додатковий» учитель, який працює вже 5-7 років і сподівається, що невдовзі один із основних викладачів (голів кафедр) піде – тож наразі він намагається підлабузництвом «застовпити» вакантне місце.
Не заважайте цьому вчителю. Це не закінчиться добре. Він любить організовувати спеціальні заходи – і ви навіть можете подумати, що він хоче, щоб ви допомогли в продумуванні дрібниць. Але не обманюйте себе: він продумає все сам і не дозволить нічого решта.
Просто робіть те, що каже «Фанат керування людьми» і проблем не буде.
Він – класний клоун усіх засідань. Він розсипає жарти перед усіма, хто поруч.
«Педантичний педагог» його ненавидить, бо «Порушник спокою» викликає тривалий сміх колективу й цим затягує наради.
«Виснаженому вчителеві» часто потрібно сидіти поруч із «Порушником спокою» лише для того, щоб вижити на цьому засіданні (завдяки його шепотінню на вухо з жартами на тему всього, про що говориться).
Він бореться зі сном усю нараду. Він спирає щоку на долоню.
Або дивиться вниз (щоби адміністратор не бачив його заплющені очі), тримаючи руку з ручкою на блокноті, в якому виводить каракулі, нібито пише.
Ви можете подумати, що «Пофігіст» і «Сонько» це одна категорія – але ні. Пофігіста просто нічого не хвилює. Він ніколи нічого не записує і рідко навіть чує, що відбувається.
А ще він, як правило, чарівний, легкий, простий – більшість колег його обожнює.
Він хоче отримати детальну інформацію по кожній темі.
Щоразу, коли адміністратор запитує наприкінці: «Чи є питання?» можна почути тишу щасливого передчуття свободи десятками присутніх – але це тільки коли «Запитувача» немає на нараді.
Коли він є, ця частина засідання триватиме довго.
Він встигає писати конспекти або план уроку, водночас слухаючи адміністратора. Його ноутбук завжди відкритий.
Він не погодиться ані з ким ані в чомусь. Ні, в нього немає інших кращих ідей, але пропозиції інших йому не подобаються.
Це вчитель із пристрастю. Він справді вірить у вплив, який може мати вчитель на учнів – і часто нагадує колегам про це.
Не смійтесь над цим – не пригнічуйте духу цього віруючого в шкільну освіту. Нам він потрібен, аби знову й знову нагадувати, для чого ми щодня ходимо на цю роботу.
Читайте також: 8 типових фраз батьків, які викликають у вчителів саркастичну усмішку
Джерело: We are teachers
Користувач:
Кочевих Олег Олександрович