Дитсадок: нелегкі будні виховательки

 

«Мені треба було влаштувати свою доньку до садочка»

На місце в яслах для доньки мені треба було чекати в черзі ще декілька років, а сидіти вдома я вже не могла. Під час чергової прогулянки я зайшла до новозбудованого садочка в нашому дворі й попросила взяти мене на роботу хоч ким-небудь, а дитину записати в ясла, – згадує вихователька.

Завідувачка дитячого садочка поцікавилася, чи є в неї якась освіта, та майже відразу влаштувала на роботу. Так авторка спогадів на півтора року стала помічницею виховательки. Після цього хотіла була звільнитися, але завідувачка запросила до власного кабінету, запропонувала посаду виховательки – і авторка погодилася:

 

Як виховують вихователів

Вихователів часто перевіряють і керівниці, і батьки вихованців: чи все добре в групі, чи вся документація на місці, як педагогиня проводить заняття та чи дотримується режиму. Навіть на прогулянках — контроль. Цікаві батьки заглядають з вікон та навіть можуть фотографувати на телефон.

 

«Діти – такі різні»

 

В садочку мимоволі вихователі стають свідками людських і сімейних драм:

Якось до мене прийшов хлопчик з настільки охриплим голосом, що я злякалась. Розпитала дитину, що сталося, і малюк відповів: «Вчора тато з мамою сильно сварилися, а я так сильно плакав», – згадує вихователька.

 

«Як проходить мій день»

Безсумнівний плюс роботи вихователькою в дитячому садочку - це змінний графік. Дитячий садок працює 5 днів на тиждень з 08:00 до 18:00, але вихователі змінюють одна одну. Якщо сьогодні одна педагогиня працює з ранку й до обіду, то завтра буде працювати ввечері.

Виховательку дитячого садочка, загалом, називають другою мамою. Протягом дня вона годує, одягає, гуляє з дітьми, миє їх, грає, проводить заняття з ліплення, малювання, фізкультури, музики, елементарної математики. Ця професія потребує особливого ставлення до розуміння своїх обов'язків.  

Зазвичай діти захоплюються чимось на 15-20 хвилин, потім їм стає нудно, і треба змінювати вид діяльності. Педагог сам вирішує, чим займатися з групою, але все мусить бути в рамках стандарту. Іноді спрацьовують незвичайні розваги — всілякі гральні досліди, малювання, гра з цікавими питаннями тощо. Садок зачиняється о 18:00, але іноді педагогам приходиться затримуватися, поки батьки не заберуть усіх дітей додому.

 

«Ми можемо отримати зауваження за будь-яку невідповідність вимогам»

 

Робота вихователя — чітко регламентована, не думайте, що їх не штрафують чи не роблять зауваження. Навіть премію чи зарплати можуть скоротити.

Окрім виховання малечі, освітяни дошкілля мусять:

• постійно поновлювати інформацію на стенді, щоб тримати батьків в курсі всіх новин у садочку;

• вести документацію та заповнювати журнали;

• проводити всі заняття відповідно до стандартів;

• слідкувати за наявністю квитанцій про оплату батьків за садочок.

 

«Тиха година не для всіх»

Поки діти сплять, робота вихователя не зупиняється. Ми шукаємо корисні матеріали, вирізаємо та клеїмо всякі картинки для дітей, готуємо групу до наступного заняття. Нишпоримо в інтернеті й вишукуємо дітям цікавинки. Робота кипить безупинно”

 

«Маленькі діти – маленькі біди»

Дуже важко встежити за всіма:

Колись в моїй групі був надзвичайно розумний хлопчик Василько. Чого тільки в тій вигадливій голівоньці не пропливало? Мудрагелик марив космічними кораблями та всім, що з ними пов’язано. Недалеко від садочка знаходилася кругла будівля – туди він і забрався. Вирішив втекти… і втік. Хлопчина дочекався, щоб його порахували після прогулянки, і накивав п’ятами – розповідає педагогиня.

Через 5 хвилин працівники дитячого садочка почали розшуки дитини.

Звісно, в таких ситуаціях працівники дошкілля повинні повідомити поліції: детально розповісти ситуацію; назвати адресу, за якою знаходиться дитячий садок.

Наша вихователька викликала поліцію, кінологів з собаками, батьків з особистими речами – тварини швидко вийшли на слід дитини. А малий тим часом преспокійно гойдався на гойдалці у сусідньому дворі.

 

«Труднощі взаємодії з батьками»

Деякі вихователі полюбляють тактику «напад». Наприклад, ситуація: дитина отримала травму. І педагог замість того, щоб зателефонувати й вибачитися, ввечері похмуро зустрічає батьків і звинувачує в тому, що вони не навчили дитину гарно поводитися, вона дуріла й отак завдала собі шкоди.

Я так не вмію, і ось приклад: у дівчинки були проблеми з підготовкою до письма. Ми з нею займалися, старанно виписували літери. І тут довгі вихідні.

Я її татові ввічливо кажу: «Якщо вам не важко, потренуйтеся писати вдома, будь ласка, щоб не втратити навичку». Через пів години мене викликає завідувачка. Мама цієї дівчинки вирішила зателефонувати й поскаржитися, що я їх дочку вважаю «дурепою», тому що дала завдання на вихідні, – ділиться досвідом вихователька.

 

«Що має вміти дитина перед дитячим садочком. Програма - мінімум»

• Самостійно одягатися. Хай неохайно, але дитина має одягати светрик чи колготки;

• Забути про підгузок і проситися на горщик;

• Самостійно їсти, тримати ложку і виделку;

• Не лізти на підвіконня;

• Не битися, не кусатися, не розкидатися піском та іграшками;

• Слухатися вихователів;

• Вміти допомогти прибрати за собою іграшки;

 

«З бандою сам на сам»

 

Всі повинні розуміти, що маленькі діти взагалі непередбачувані. Деякі педагоги досить швидко знаходять спільну мову з малюками.

Діти заряджають позитивом. Наприклад, коли ми «пригощаємо ляльку Даринку чаєм», вони можуть мільйон разів наливати мені чай, приносити його з якою-небудь гумовою булочкою. Вони щасливі, коли я його «п’ю», їм це взагалі не набридає.

 

«Для дітей немає жодних покарань. Про таке слово в садочку не може бути й мови»

 

Інколи вихователі можуть собі дозволити застосувати покарання дитині, але ні в якому разі не тілесне. Якщо дитина погано поводиться, то можна сказати: «Посидь на лавочці, відпочинь і подумай над своєю поведінкою». Якщо вона не спить та іншим не дає, її можуть «налякати»: відвести спати в іншу групу. А якщо дуріє за столом — розкидає їжу, кришить хліб на підлогу, то їй дадуть віник або швабру, щоб прибирала за собою.

І хоча вихователі, звичайно, бувають різні, я не зустрічала тих, хто б ображав дітей і бив, як іноді показують в новинах. Але в садочку деякі малюки вперше дізнаються, що таке заборони.

Наприклад, моя напарниця не дозволяє малюкам брати іграшки, поки всі інші не закінчать їсти. Під час тихої години заборонено все, навіть книги. Якщо дитина не хоче спати, то вона мусить лежати із заплющеними очима.

 

«Нервові моменти»

Батьки за нами стежать – от на одну дитину одягнули годинник з прослуховуванням. Я не знала про це, а ось моя колега зрозуміла, що це за пристрій, і завбачливо знімала його з дитини й ховала в шафі.

Я переживаю на кожній прогулянці: у нас є гірка, металеві  гойдалки, і я боюся, що хтось впаде. Люди скажуть, що треба краще дивитися, але я стежу одночасно за 25 дітьми, а мами вдома за одним - двома заледве встигають. І все одно малюки встигають щось накоїти.

До садочка постійно приводять хворих дітей, адже батькам треба йти на роботу. Не зупиняє ані температура, ані блювота, ані навіть бронхіт.

Деякі діти намагаються втекти. Якось на прогулянці я двох хлопчиків встигла зупинити. Вони намагалися перелізти через паркан, щоб побігти в магазин. То потім мене одна мама висварила, що я куртку забруднила, поки їх витягувала. А я сивіла від однієї лише думки, що вони могли все-таки здійснити свій план — додала пані.

Будь – яке необережне слово і дія (навіть якої не було) – і ти винна. Одна дівчинка сказала батькам, що її зачиняли в туалеті в садку. Хоча це фізично неможливо: в садку туалети не зачиняються. Але ті все одно повірили дитині.

 

А яким був ваш досвід роботи в дошкіллі? Поділіться ним з читачами Всеосвіти!

---

Джерело: https://vse.ee/buc