Брак контролю з боку МОН – одна з причин розпорошення субвенцій для НУШ – Рахункова палата

Рахункова палата провела аудит ефективності використання коштів для потреб НУШ у восьми областях та місті Києві на 29 об’єктах аудиту.

Відомство встановило факти завдання збитків державі та місцевим громадам на 45,9 млн грн, неефективного використання – 7,9 млн грн (нерезультативного, непродуктивного та неекономного), порушень законодавства з питань публічних закупівель – 14,5 млн грн, виконання договірних відносин – 17,4 млн грн, ведення бухгалтерського обліку – 20,9 млн грн, а також інші недоліки при управлінні бюджетними коштами – 6,9 млн гривень.

Однією з причин такого недбалого використання коштів, за оцінкою Рахункової палати, стало те, що МОН, як головний розпорядник коштів субвенції, та місцеві органи влади не забезпечили в повній мірі ефективне використання цих коштів у 2018 році та протягом 9 місяців 2019 року.

Згідно зі звітом Рахункової палати, це, насамперед, спричинено тим, що Міносвіти не затвердило чіткого та достатнього переліку дидактичних матеріалів, музичних інструментів, сучасних меблів, комп’ютерного обладнання, відповідного мультимедійного контенту, які мали закуповуватися за кошти субвенції. Існує лише приблизний перелік, в якому ті засоби, якими школи мали бути оснащені ще до впровадження реформи НУШ.

Хоча в Порядку та умовах №237 зазначено, що субвенції мають бути спрямовані на закупівлю необхідної матеріально-технічної бази, МОН надало лише приблизний перелік обладнання.

У Методичному коментарі до Примірного переліку № 137, підготовленому Державною науковою установою "Інститут модернізації змісту освіти", зазначено, що приблизний перелік "є орієнтовним", "його позиції носять рекомендаційний, а не регламентований характер для користувачів". Також вказано, що "проєктуючи і моделюючи розвивальне освітнє середовище у кабінетах початкової школи, керівники і педагоги закладів освіти можуть обирати із даного переліку лише потрібне їм, доповнювати чи замінювати його позиції на інші за потребою". Таким чином, МОН не встановлено на виконання підпункту 1 пункту 4 Порядку та умов № 237 чіткого та достатнього переліку дидактичних матеріалів, музичних інструментів, сучасних меблів, комп’ютерного обладнання, відповідного мультимедійного контенту для початкових класів, на закупівлю яких мають спрямовуватися кошти субвенції.

Крім того, навіть в приблизному переліку необхідного обладнання деякі позиції не були обґрунтовані.

Як наслідок, зазначають в Розрахунковій палаті, - розпорошення коштів між заходами без досягнення за кожним із них запланованих цілей; орієнтація розпорядників коштів субвенції за місцевими бюджетами на швидке та повне їх використання без оцінки здобутків; придбання для більшості початкових класів шкіл неякісних та в окремих випадках сумнівних за безпечністю шкільних меблів та дидактичних матеріалів; неможливість організації освітнього простору відповідно до Концепції НУШ; нерівність створених умов для здобуття дітьми освіти, чим порушено право дитини на освіту, що досягається на підставі рівних можливостей, передбачених Конституцією України, Конвенцією ООН про права дитини.

Джерело: https://vse.ee/bpm