6 підсумків 2019 року в освіті – від Ігоря Лікарчука

1. Утверджується мода на іноземні освітні системи

Упродовж року в освіті дедалі більше переставали цінувати своє. Натомість дедалі потужніше утверджується мода на чуже. Чуже, яке не завжди є успішним і вартим для поширення/насаджування.

Утвердження моди на чуже уже сформувало хибне переконання, що наша освіта погана, – додав ексголова УЦОЯО.

2. Утверджується мода на альтернативну освіту

Колись Марк Твен написав: «Я ніколи не дозволяв школі втручатися в мою освіту». Кількість батьків і старшокласників, котрі усвідомили глибоку сутність цих слів, в році, який закінчується, суттєво зросла.

Якби дозволили ходити до школи лише тим, хто хоче, або тим, хто не має змоги отримати загальну середню освіту самостійно – з’явилася б величезна кількість шкіл які б стояли порожніми, – впевнений пан Лікарчук.

3. Страху в освітян не зменшилося

Слова Богдана Томенчука: «Наповнені вени синдромом набутого страху». Вени нашого учительства упродовж року, котрий завершується, цього страху так і не позбулися. Він залишився.

Вчитель академічно і професійно вільним так і не став, – упевнений Ігор Леонідович.

4. Не змінилася система управління школами та система управління освітою в містах і областях 

За рік, котрий відходить, в системі освіти України практично нічого не зроблено для реформування системи управління нею. Вона, як і була, так і лишилася радянською: за структурою, ідеологією, змістом.

Я не веду мову за МОН. Я про рівень управління освітою в областях, районах, містах і в переважній більшості шкіл, дошкільних, професійно-технічних закладах освіти.

Отамани місцевого розливу з тоталітарним мисленням і деструктивною позицією в освіті почуваються дуже добре, – бідкається пан Лікарчук.

5. Освітяни не стали багатшими

Український педагог в році, з яким прощаємося, не став заможнішим ні матеріально, ні статусно. Швидше – навпаки.

При тому, що бюджетні вкладення в освіту лишаються чималенькими, а балачок про необхідність поліпшення якості освіти – тьма.

Але ж питання якості лежить саме в площині учительської праці, – нагадує експерт.

6. Гроші не почали ходити за учнями

У нашій освітній системі освітні гроші продовжують ходити за приміщеннями і так званим освітнім простором, а не за учнями чи студентами.

Рік, котрий закінчується, оце ходіння так і не змінив. А дарма. Бо в Грузії, прибалтійських та багатьох інших країнах переваги принципу «гроші ходять за учнем» зрозуміли давно, – нагадує Ігор Леонідович.

Читайте також: Ігор Лікарчук пропонує віддати розподіл фінансування школи на розсуд її адміністрації

Джерело: fb-сторінка Ігоря Лікарчука. Фото: meest-online.com