Розкажіть це учням: 9 причин, чому Шекспір сподобається підліткам ХХІ століття

1. Поп-літ, але якісний

П'єси Шекспіра задумані і створені як популярні, а не елітарні твори. Всі ці тексти написані не просто добре, але й захопливо. Відрізняти якісну попсу від неякісної можна навчитися саме на прикладі Шекспіра і Моцарта.

Шекспір чіпляє. А чим він чіпляє? Чим взагалі чіпляє «популярне»?

Живими почуттями, емоційністю, «простими мелодіями» – які, однак, треба ще так знайти й аранжувати, аби вони не здавалися плоскими і картонними.

Шекспір ​​працює в цьому відношенні на дуже високому рівні – не халтурить ані в «байопіках», ані в «ромкомах».

2. Контрасти

Те проза, то вірші, то гуморовість, то трагічність – і так вгору-вниз Шекспір ​​кидає нас до самого фіналу.

«Мій дядько став королем Данським. І ті, хто малював на нього карикатури, поки живий був мій батько – тепер платять по 20, 40, 50 і 100 дукатів за його портрет у мініатюрі. Чорт забирай, в цьому є щось надприродне! От якби філософи займались чимось подібним!».

Саме таке поєднання високого з розмовним змушувало французьких класицистів піднімати брови і шкодувати про шекспірівське «варварство». Але саме ці контрасти додають струму й роблять його драми ненудними.

3. Весь час щось відбувається

Основна маса «шкільних» текстів у всьому світі – це XIX століття і початок XX століття. Багато думок, багато рефлексії, тонкі відтінки почуттів. Герої можуть кількасот сторінок ходити з дому в дім – і всюди лише спілкуватись.

Це цікаво й цілком життєво (дорослі зараз рідко влізають у вікна до коханих чи втікають з-під вінця, ми всі саме зустрічаємось компаніями і спілкуємося). Але підліткам хочеться чогось гарячішого, романтичнішого, фентезійнішого. 

І от – Шекспір. Зовсім інша література. Герої вбивають, перевдягаються, ховаються. Екшн. Майже історичне фентезі.

4. Гумор

У Шекспіра є всі ґатунки гумору – не лише інтелігентне гостре слівце, а й простацькі хохми, ба навіть просто вуличний регіт.

Різні герої по-різному жартують – але в нього завжди є місце гумору: як адекватності, як солі, як суті. Може, саме тому найтрагічніші або сумні сторінки у нього ніколи НЕ безнадійні, а світлі, оптимістичні.

5. Усе, як у сучасному житті

Як і в нинішньому суспільстві, у текстах Шекспіра є глибока увага до слів і вчинків, до емоційного стану. У нього спрацьовує все: слова, вчинки, наміри. Почуття робляться пружинами дій.

Другорядні на початку дії герої по ходу п’єси іноді стають головними. Підлітки Ромео і Джульєтта – жодним чином не впливові члени своїх ворогуючих сімей, і спочатку драми вони в тіні інших героїв сюжету. Але все змінюється. Усе, як і в сучасному світі, динамічне і непостійне.

Сюжети у Шекспіра або настільки умовні, що їх можна винести за дужки і насолоджуватися конкретними сценами (як у «Приборканні норовливої») – або настільки універсальні й безперечно сучасні, що сумнівів не виникає навіть на найнесподіваніших поворотах ( «Ромео і Джульєтта», «Король Лір»,«Отелло»).

6. Боротьба доброго і злого

З моральністю у Шекспіра все досить однозначно для того, аби не переплутати зло з добром – і досить заплутано для того, аби було про що подумати.

Саме такий рівень складності і цікавить школярів: без надзвичайних глибин, але і не плоско.

На жаль, саме в цьому сенсі сучасні сюжети часто програють шекспірівському балансу – скочуючись або в одновимірне спрощення, або в плутанину підпільної підсвідомості, або у вихор гіпертрофовано підкреслених, але все-таки дрібних етичних ідей.

7. Сценічність, «кінематографічність», «екранність»

Школярі всього світу ставлять Шекспіра в класах і актових залах. Саме цей автор з його мірою умовності допомагає підліткам познайомитися з початком своїх власних почуттів, не відчуваючи за них занадто великого сорому.

Як це – коли любиш? Коли хочеться когось убити? Коли ненавидиш батька? Коли тебе зрадили? Коли втратив найголовніше в житті? Коли щось у тобі – сильніше за тебе самого?

Точно знаю, що «Ромео і Джульєтту» або, скажімо, «Приборкання норовливої» можна поставити навіть у дитячому садку. І я таку постановку бачила! Звісно, текст був здорово перекроєний, але Шекспір витримує майже будь-які трактування. П’яти-шостирічні вихованці прекрасно виконували головні ролі, а трирічні зображували стражників і джмелів, і всім було весело.

8. Тексти оригіналу можна перекладати

Перекладати шекспірівські монологи – окрема корисна практика для старших класів з англійської мови.

Сувора форма, заокруглена і чітко висловлена думка, метафори, які можна розібрати і знову зібрати українською (кримськотатарською, угорською тощо) – це відмінний тренажер з цілого ряду сучасних компетенцій.

9. Емоційний інтелект

П'єса – місце, де показати характер треба швидко і чітко. Характери у Шекспіра видно відразу. Звісно, це не ті характери, про які можна говорити довго і складно. Зате в їх взаємодії, в діалогах – складність вже є, і складність не інтелектуальна, а емоційна.

Тексти надають масу відтінків: там люблять, а тут фліртують. Тут лицемірно погоджуються, а тут відкрито протистоять один одному. У цього на думці не те, що на язику – а тамтой неправильно зрозумів, що відбувається.

Нашим школярам часто бракує емоційного виховання, виховання душі, виховання емпатії. Мистецтво Шекспіра наочне – і завдяки йому можна виховувати емоційний інтелект.

Читайте також: Згадаймо класиків: онлайнтест з української літератури для кожного

Джерело: mel.fm