Раніше подібною базовою ідеєю славилася вальдорфська педагогічна система – в якій природні й історико-культурні реалії вивчаються «епохами» (реалія вивчається цілий день або цілий тиждень, а то й декілька тижнів – зусібіч, як цілісний об’єкт).
Треба зробити так, щоб програми математики, фізики, хімії, біології між собою синхронізувалися за темами, – впевнена Ганна Новосад. – Фізику неможливо вивчати без математики. Біологію складно зрозуміти без хімії.
Але якщо подивитися на освітні програми [з названих предметів] , зараз вони дуже часто відірвані одна від одної. І якщо у вересні дитина щось вивчила, а потім те саме явище треба вивчати у травні, то не дивно, що все вже забуте.
Це дуже розірване сприйняття, – бідкається міністерка освіти.
Немає цілісної картинки явищ, які є у реальному житті. Адже у природі рідко побачиш біологію, відокремлену від хімії. Але є можливість запровадження вивчення окремих явищ або тем на усіх курсах.
Наприклад, вивчаємо океан. Цей об’єкт можна вивчати у кінці місяця на кожному з предметів, як цілісне явище. Таким чином можна інтегрувати розуміння учнів з різних предметів, як вони відкриваються у тому чи іншому явищі, – пропонує Ганна Ігорівна.
Щоб запровадити цей підхід також треба покращити інфраструктуру шкільних кабінетів природничих предметів, – продовжує пані Новосад.
Тому на 2020 рік ми заклали 800 мільйонів гривень для того, щоб підтримати природничі предмети у школах. Ці кошті підуть на модернізацію обладнання, закупівлю всього необхідного для проведення уроків фізики, хімії, біології.
Зараз ще важливо оновити типовий перелік такого обладнання. Він має відповідати існуючій освітній програмі, – анонсує очільниця МОН.
Читайте також: Освіта має давати учням схему дій у реальних життєвих ситуаціях – МОН
Джерело: rbc.ua. Фото: mon.gov.ua
Користувач:
Кочевих Олег Олександрович