Виховуймо нетерпимість до ґендерно зумовленого насильства

Генеральна Асамблея ООН у 1999 році проголосила 25 листопада Міжнародним днем протидії насильству щодо жінок. На жаль, за 20 років дії цієї резолюції ситуація із гендерно обумовленим насильством не стала помітно кращою.

В Україні 90% постраждалих від ґендерно обумовленого насильства – жінки. Кожна четверта жінка України стикалася із таким протягом свого життя. Разючі цифри, чи не так? І раптом хтось заявляє, що в нашій країні немає проблем із насильством щодо жінок – вони брешуть (свідомо чи ні).

Кожна свідома людина намагається докладати зусиль для боротьби із цією страшною ситуацією. А у вчителів є величезна перевага в цій справі – вони можуть виховувати нетерпимість до насильства в майбутніх поколіннях.

Саме тому кожному вихователю, вчителю, тренеру, викладачу, асистенту, психологу тощо необхідно знати про цю проблему та в жодному разі не замовчувати її перед дітьми.

Що таке ґендерно обумовлене насильство?

Це форми насильницьких дій, що мають чітко виражену ґендерну групу, на яку спрямоване насильство або яка чинить насильство. Немає жодної країни у світі, де ця проблема була б вирішена сьогодні. Найчастіше гендерно зумовлене насильство відбувається вдома – 83% випадків насильства щодо жінок в Україні у 2016 році відбулося вдома. В деяких регіонах воно може пояснюватись чи виправдовуватись культурою, традиціями (наприклад «убивство честі»).

Насильство щодо жінок може бути фізичним, психологічним або економічним. Воно може набувати таких форм:

• Селективні аборти
• Убивство честі
• Саті
• Обливання кислотою
• Жіночі обрізання
• Бинтування ніг
• Примусові аборти або вагітності
• Акушерська агресія
• Зґвалтування
• Сексуальні домагання
• Сексуальне рабство
• Примусова проституція
• Домашнє насильство
• Гайзлайтинг
• Віктимблеймінг

І це далеко не все.

Одразу дехто із вчителів може сказати «Ну от нащо розказувати дітям в нашій країні про жіночі обрізання чи вбивства честі?».

«Про це говорити необхідно!», - скажемо ми. В сьогоднішньому світі глобалізації неможливо замовчувати якісь аспекти тої чи іншої проблеми. Ми маємо підтримувати всіх жертв, незалежно від місця їхнього проживання чи соціального статусу, адже ми ніяк не застраховані від подібного.

Що робити вчителям

По-перше, запам’ятайте, що профілактика ґендерно зумовленого (чи будь-якого іншого) насильства полягає не в навчанні дітей, що робити, коли це відбувається/відбулося. Вчителі мають декларувати нетерпимість до всіх форм насильства, щоб у дітей від дитинства не виникало навіть думки вчинити подібне.

Приєднуйтеся до адвокації за захист потерпілих від ҐЗН — розірвіть коло мовчання та припиніть толерувати насильство в будь-якій його формі.

Долучайтеся до заходів в рамках кампанії «16 Днів Активізму проти ґендерно зумовленого насильства», дізнайтеся, що можна зробити, хто може допомогти та які можливості вже існують для підтримки жінок та дівчат.

Обов’язково поділіться із дітьми алгоритмами дії, якщо вони стали жертвами чи свідками насильства. Дайте їм записати телефони та адреси Національної гарячої лінії - 116123 (мобільний), поліції (102), найближчих медичних закладів та центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

Не будьте мовчазними свідками

Стежте за тим, що відбувається навколо вас. Не давайте навколишнім перекидуватися фразами на кшталт «Б’є – значить любить», «Терпіти – це жіноча доля», «Чоловік – головний в родині» тощо.

Вчіть своїх дітей та учнів, що подібні фрази змушують нас мовчати про насильство, що відбувається з нами або поруч. А цього допускати аж ніяк неможна.

Ви можете вислухати, повірити, та підтримати людину, яка розповідає про те, що зазнала насильства.

Словник

Абюз – психологічне, фізичне, економічне насильство в сім'ї (відносинах)

Віктимблеймінг – звинувачення жертви насильства. «Вона сама винна, що її зґвалтували/побили/викрали».

Газлайтинг — форма психологічної маніпуляції, метою якої є змусити жертву сумніватися в адекватності свого сприйняття навколишньої дійсності, ставлячи під сумнів власну пам'ять та розсудливість.

Менсплейнінг —  сексистська манера чоловіків розмовляти з жінками, пояснюючи їм речі у поблажливій, самовпевненій, помилковій або спрощеній формі, через «знижку на її стать»

Токсична маскулінність — сукупність традиційно чоловічих атрибутів, які можуть шкодити не лише жінкам, а й чоловікам та суспільному ладу в цілому.