Чому сьогодні важливо перевіряти інформацію та як навчитися її фільтрувати: корисні поради

У сучасному світі інформація – це інструмент, за допомогою якого можна не лише маніпулювати думкою людей, але й розв’язати війну.

Згідно з даними опитування USAID-Internews «Ставлення населення до ЗМІ та споживання різних типів медіа у 2021 році» було визначено, що правильно оцінити новинний матеріал вдалося лише 24% особам. Хоча цей показник значно зріс (у 2020 році було 3%), населення, а особливо освітяни, повинні вміти фільтрувати все, що потрапляє в поле їхнього зору. Для цього необхідно користуватися перевіреними джерелами. Проте не завжди можливо все охопити та перевірити.

У таких умовах дізнатися правду та бути впевненим, що твоя думка – насправді твоя, допоможе інформаційна гігієна та критичне мислення.

Більшість українців стикалися з поширенням неправдивої інформації та, що ще тривожніше, значна частина повірила у неї. Це викликає особливе занепокоєння, коли йдеться про дезінформацію про вакцину від Covid-19: 68% опитаних чули історію про те, що вакцина є небезпечнішою за сам коронавірус, а 49% сказали, що вважають це правдою.

Нас привчили мити руки перед вживанням їжі, щоб не заразитися та добре почуватися. Так само ми маємо фільтрувати інформацію, щоб не загрузнути в інформаційному смітті. Треба захищати свій мозок від надлишку інформації, особливо неякісної та непотрібної.

Метою інформаційної гігієни є зниження негативного впливу інформації на наш психічний, фізичний і соціальний добробут.

П’ять основних правил інформаційної гігієни:

1. Уникайте повторюваної інформації.

Це один із найстаріших механізмів маніпулювання думкою суспільства. Часте повторення інформації записує її у нашу підсвідомість та змушує повірити в неї. Якщо в публікації одна й та ж думка повторюється багато разів різними словами – варто насторожитись!

2. Знижуйте інформаційне навантаження.

Контролюйте кількість та якість інформації, яку ви споживаєте. Старайтеся дізнаватись лише необхідне та корисне для вас.

Не читайте все, що поширюють у соцмережах ваші друзі.

Читайте не лише заголовки. Заголовки мають коротко переповідати суть новини, але насправді часто не відповідають змісту публікації.

Влаштовуйте собі інтернет-очищення. Спробуйте проводити годину на день або день на тиждень без соцмереж і новин.

3. Вивчайте різні точки зору на одну проблему.

Не довіряйте першій новині та першій думці. Краще – знайдіть не менше ніж три (бажано авторитетних) джерела інформації, написані різними людьми.

4. Насторожуйтесь, коли починаються емоції.

Звертайте особливу увагу, коли починається загострення уваги на поодиноких випадках замість масового огляду явища. Насторожуйтесь, коли бачите емоційні висновки та особисті думки авторів новин.

5. Шукайте, кому вигідно, щоб ви дізнались новину та повірили в неї.

Чого хочуть домогтися певними повідомленнями та закликами? Хто виграє, якщо ви будете робити так, як пропонують або натякають?

Тож треба бути дуже уважними та аналізувати інформацію, яку отримуємо з інших джерел. Слід перевіряйте ці джерела. Не піддаватися впливу емоцій, бо нерідко саме відчуття сильного страху, занепокоєння, ненависті від прочитаної новини є індикатором хибних тверджень і ворожої дезінформації.

Недарма відомий вислів «Хто володіє інформацією, той володіє світом» став настільки влучним.

Долучайтеся до актуального онлайн-курсу від «Всеосвіти» Мова нетерпимості у медійному просторі: від усвідомлення до попередження та протидії. Спікер Артем Горобець розповість учасникам про те, як удосконалити власні компетенції з питання мови нетерпимості та як навчитися запобігати й протидіяти їй.