Не смітити і жити в гармонії з природою можливо за умови, якщо людина екосвідома та відповідально ставититься до чистоти. До чистоти своєї оселі та планети. Сьогодні все більше людей долучаються до різних екологічних ініціатив та організацій, які переробляють сміття, виготовляють з них різноманітну продукцію та допомагають іншим навчитися правильно сортувати сміття, і повторно використовувати непотрібні речі.
Одним із глобальних проєктів на шляху до змін є «Зелений птах». Їхніми послугами користуються «1+1», офіс Ради Європи в Україні, студія міжнародної компанії з розробки відеоігор «Wargaming», автори славнозвісних «World of Tanks» та інших хітів, вільний простір «Фройд Хаус», видавництво «Наш формат» та інші.
Ми поговорили зі засновницею та керівницею «Зеленого птаха» Вікторією Норенко про діяльність проєкту.
Коли було започатковано проєкт «Зелений птах»?
Проєкт «Зелений птах» створений в 2015 році. Мета нашого проєкту – впровадити в повсякденне життя українця принципів свідомого споживання – бажання і вміння обирати такі товари, які можна якомога повніше переробити, а отже – не шкодити собі та довкіллю.
Певний час ми розвивали такий напрям діяльності, як ВІДНОВЛЮЙ (upcycling – друге життя речей після вживання без затрат енергії та води). Це було органічне добриво розлите в пет-пляшки 0,5 л з-під води, закупорені новою кришкою. Тож це був продукт переробки з гною і тара, запущена в друге коло. На той момент можливості «Зеленого птаха», на жаль, не дозволяли розвивати добриво з довготривалим поверненням вкладених коштів. Тож я відмовилась від нього. Сподіваюсь це тимчасово. Сили були сконцентрувані в напрямку RECYCLING на переробці паперових стаканчиків, комбінованої упаковки TetraPak, EloPak.
У результаті перероблених комбінованих матеріалів, які б 99% потрапили б на звалище, ми виробляємо: зошити, шкільні щоденники, альбоми для малювання, багаторазові блокноти та блокноти для фліпчартів. А також розвивали сегмент ВИКОРИСТОВУЙ ВДРУГЕ (REUSE) через збір та продаж картоних коробок в гарному стані для переїздів та пакування не харчових товарів.
Усю продукцію можна переглянути за посиланням: http://zeleniyptah.com.ua/shop/.


Цьогорічну осінь ми відзначили збором каштанів: запропонували школярам їх збирати, так як це комерційний продукт. За попереднім даними, школа може назбирати до 1 тони каштанів. Далі вони експортуються за кордон і використовуються у фармацевтичній і косметологічній сферах.


Мені часто доводиться чути про те, що люди сортують сміття, але його менше не стає. Сортоване стає сировиною лише тоді, коли на неї є попит.
В Україні у громадських місцях планують влаштувати спеціальні автомати для збору пластикових та алюмінієвих пляшок – так звані «фандомати». Чи є в них користь?
Мій друг повернуся з Німеччини і розповів, як в країні працюють подібні автомати з прийому ПЕТ-пляшок. Людина кидає пляшку, а система її ретельно очищує. На заводі цю пляшку повторно не миють.Тобто, постає питання – яка температура повинна бути у фандоматах?
Чому їх досі в нашій країні немає? Основний бар’єр складають компанії-гіганти міжнародного масштабу типу «Coca-Cola». Їм доведеться збільшити вартість своєї продукції. Я вже запитувала у представників певних компаній, чому б замість холодильників з напоями не поставити фандомати? Це негативно вплине на бізнес. І функціонування мережі фандоматів не прямий бізнес таких компаній.
Як щодо виховання у юного покоління екосвідомості?
Керівники шкіл чи батьки часто звертаються до мене з проханням провести відкриті уроки на тему сортування і переробки сміття, або громадського бюджету. 4 жовтня я відвідала одну зі шкіл Боярки. Це була досить цікава зустріч.
Я розповідала про створення люльки Мамая (урна для збору використаних паперових стаканів). Під час її створення усвідомила, що ми взяли щось некрасиве, пофарбували і продали людям. Друга історія також здивувала школярів: колись мій товариш запропонував познайомити мене з ініціативною дівчиною, як я. Вона займалась декоруванням 200-літрових бочок: перефарбовувала їх у чорний колір, додала знак Gucci чи Chanel і продала знаменитості. Наступна селебріті також зацікавилась цими бочками. У результаті майстриня продала велику кількість виробів. Після цієї історії хтось із учнів запропонував таку ідею: «А ми візьмемо мішок, обріжемо рукава, і там напишемо…». Загалом далі ми дітям не заважали дискутувати.


Які б екопроєкти могли б впроваджуватися у школі?
Ми вже думали над тим, як заохотити учнів. Сьогодні вони мало читають, але полюбляють відео-ігри, вистави, щось жваве і рухливе. Наприклад, було б добре зробити «Екологію» окремими предметом.
Можна було б придумати будь-які цікаві ініціативи, але це окрема діяльність на яку потрібно виділяти чимало часу. Здебільшого батьки згодні щось робити, але вони хочуть, щоб це було безкоштовно. Поки я відвідую школи 1 раз на місяць, а як буде далі – ще не відомо.
Долучайтесь до екоакції від «Всеосвіти»: завантажуйте фото своїх ексклюзивних торбинок та чекайте на подарунок: https://vseosvita.ua/news/oholoshuiemo-pro-start-aktsii-poshyi-ekosumku-ta-zberezhy-pryrodu-4846.html
Фото надані Вікторією Норенко
Користувач:
Хшанович Катерина Олегівна