У Міністерстві освіти і науки України затвердили методологію та критерії проведення гендерних аудитів закладів освіти.
Відповідно до Наказу МОН №1182, гендерний аудит рекомендується проводити в закладах освіти за ініціативи #МОН, профспілкового органу або уповноважених представників трудового колективу шляхом обстеження й самооцінювання внутрішніх організаційних процесів та організаційної структури закладів освіти.
Гендерний аудит – інструмент і процес, що дозволяє оцінити рівень ефективності інституціалізації ґендерного підходу в політиці, програмах, організаційних структурах та процесах.
Мета проведення гендерного аудиту – оцінювання стану забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків в закладах освіти, виявлення наявних проблем, визначення шляхів скорочення фактичної нерівності жінок і чоловіків.
політика закладів освіти щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, процесів ухвалення рішень та участі у цих процесах жінок і чоловіків, статистичних та адміністративних даних, які характеризую діяльність закладів освіти;
підзвітність та інформування, що включає аналіз інформаційного забезпечення та висвітлення діяльності закладів освіти з точки зору дотримання принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, зокрема на офіційних вебсайтах;
навчальних, друкованих та електронних інформаційно-роз'яснювальних матеріалів (інформаційних бюлетенів, брошур, плакатів, буклетів, відеоматеріалів, публікацій, фотографій, малюнків);
відкритість доступу до даних та статистики, розподіленої за статтю/віком, що характеризує діяльність закладів освіти;
кадровий потенціал та людські ресурси, що включає гендерний аналіз кадрової політики та кадрового складу;
гендерний аналіз оплати праці, заохочень та винагород працівників, дисциплінарних стягнень працівників, причин мобільності кадрів, індивідуальних та колективних програм професійного розвитку;
умови навчання та дозвілля, участь учнів/студентства у розробці й реалізації гендерних політик і захист від гендерно обумовленого насильства та дискримінації;
організаційна культура, що включає аналіз внутрішніх механізмів забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків в Міністерстві освіти і науки України та в закладах освіти, комунікації між працівниками;
зміст освітніх програм, наявність навчальних дисциплін та/або наукових досліджень гендерного профілю, включення гендерної проблематики до тематики наукових конференцій та інших наукових заходів;
формування складу вчених, наукових, педагогічних, студентських, учнівських рад та редколегій наукових, освітніх та навчальних видань з урахуванням паритетного представництва жінок та чоловіків;
експертиза навчальних та навчально-методичних матеріалів щодо їх відповідності загальним засадам гендерної рівності;
просвітницькі заходи з питань гендерної рівності в закладах освіти;
експертиза навчальних та навчально-методичних матеріалів щодо їх відповідності загальним засадам гендерної рівності тематики й змісту наукових робіт та наукових заходів.
Очікується, що гендерний аудит допоможе проаналізувати, якою мірою принципи забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків враховуються у кадровій політиці та діяльності закладів освіти, а також визначити шляхи забезпечення рівних можливостей жінкам і чоловікам.
До проведення гендерного аудиту рекомендується залучати профспілковий орган та уповноважену особу з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії насильству за ознакою статі.
Чисельність робочої групи для проведення гендерного аудиту рекомендується визначити в залежності від чисельності працівників у закладі освіти та встановлених термінів проведення аудитів, але вона не може бути меншою 3-х осіб.
! Аудит рекомендовано проводити протягом 1 місяця, але його тривалість залежить від чисельності робочої групи, а також якості проведення підготовчої роботи.
Ознайомитись з повним текстом наказу:
Матеріал, який вас може зацікавити: «Школа завжди схожа на свого директора», або чому відбір очільників закладів освіти має бути елітарним. Частина ІІ