Інститут соціальної та політичної психології НАПН України спільно з Асоціацією політичних психологів провели опитування щодо проблем у сфері освіти та її реформування.
1. Так, 51,6% українців вважають якість освіти середньою, а чверть (24,6%) – низькою. Лише кожен десятий (9,7%) оцінює якість освіти як високу.
2. Більше третини респондентів (35,1%) погоджуються з тим, що якісна освіта є доступною для всіх громадян України, проте 55,5% – не погоджуються. Показово, що оцінки учнів і студентів є майже дзеркально протилежними: 50% з них вважають якісну освіту загальнодоступною для всіх в Україні й 36,8% – недоступною.
3. Третина опитаних (34,8%) вважає, що вітчизняна система освіти розвивається у правильному напрямі, 41,2% швидше або зовсім не погоджуються з цим твердженням.
4. Згідно з результатами опитування, більшість українців підтримують реформування освіти. Понад 67% респондентів вважають, що вітчизняна освіта потребує реформування, і лише 12% з цим не згодні. Водночас лише чверть респондентів (25,8%) по всій країні оцінює хід реформування системи освіти цілком або скоріше позитивно; для 40,1% респондентів реальні реформи в освіті заслуговують на негативну оцінку.
5. Профілізацію старшої школи позитивно оцінюють 71% опитаних у цілому по вибірці, 75,1% респондентів, у сім’ях яких є учні або студенти, і 86,2% працівників освіти. Негативно оцінює профілізацію кожен десятий респондент (11,7%), а серед педагогічних працівників – лише 3,4%.
6. До запровадження ЗНО позитивно ставляться майже 57% респондентів, а серед членів родин цьогорічних абітурієнтів цей показник сягає 62,5%.
7. Цікаво, що перспективу запровадження 12-річної шкільної освіти суспільство досі оцінює негативно (65,1%). Позитивно ставиться до цього нововведення лише кожен п’ятий респондент (19%). Хоча це й більше, ніж у попередні роки (12,4% у 2015 році, 16,5% – у 2018-му, 18% – у 2019-му), такий рівень підтримки є явно недостатнім для успішного запровадження 12-річки.
8. Крім того, органам управління освітою усе ще не вдається налагодити надійну комунікацію із широким суспільним загалом щодо освітніх реформ. Понад половину респондентів (55,1%) не вважають себе добре поінформованими про реформи, які плануються і здійснюються сьогодні в галузі освіти.
9. Результати опитування також свідчать, що майже 56% респондентів не знають, у чому полягає освітня реформа, що має назву «Нова українська школа» (НУШ). Частково або повністю обізнані щодо цього питання менше ніж 30% опитаних.
10. Лише чверть респондентів (25,7%) упевнені, що входження української освіти до європейського освітнього простору є надзвичайно важливим і першочерговим завданням освітньої реформи. Понад третину (36,7%) вважають це завдання важливим, але не першочерговим. І 17,3% опитаних заперечують проти інтеграції вітчизняної освіти до європейського освітнього простору, оскільки вітчизняна освіта видається їм кращою за європейську.
11. Цілком або частково довіряють Міністерству освіти і науки України 34% респондентів. Повністю або швидше не довіряють Міністерству 42% респондентів.
Опитування проводилося методом інтерв’ювання, за вибіркою, що репрезентує доросле населення України віком від 18 років і старше. Також було досліджено підвибірки за окремими категоріями респондентів – педагогічні працівники, респонденти, в сім’ях яких є учні, абітурієнти або студенти.
Опитано 2000 респондентів у всіх регіонах України, за винятком тимчасово окупованих територій АР Крим, м. Севастополь і окремих районів Донецької та Луганської областей. Похибка вибірки становить 3,2%.
Вас також можуть зацікавити такі матеріали: Президентський університет розпочне роботу вже у 2023 році
Користувач:
Кремзель Дарія Андріївна