«Шкільна освіта для всіх»: МОН впроваджує інноваційні підходи для ширшого доступу до інклюзивної освіти

Міністерство освіти і науки України працює над реалізацією проєкту «Шкільна освіта для всіх», у межах якого на цілковито нових та інноваційних засадах навчатимуть дітей, котрі тривалий час перебувають у лікарнях, а також впроваджує інноваційні підходи, що сприятимуть ширшому доступу до інклюзивної освіти. Про це повідомив Міністр освіти і науки Сергій #Шкарлет під час третього засідання Ради безбар’єрності. 

На засіданні, яке відбулося 27 жовтня 2021 року було презентовано перший моніторинговий звіт Плану заходів на 2021-2022 роки з реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні, розробленої в межах ініціативи Першої леді Олени Зеленської.

У 2021 році на виконання плану заходів флагманського проєкту «Шкільна освіта для всіх» та з метою підвищення якості інклюзивного навчання ухвалено відповідні постанови Кабінету Міністрів, які регулюють організацію інклюзивного навчання, підготовлено та найближчими днями буде направлено до КМУ проєкт постанови «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання в закладах фахової передвищої освіти», оновлено Положення про інклюзивно-ресурсні центри та запроваджено нові підходи до визначення особливих освітніх потреб, які сприятимуть доступу до інклюзивної освіти ширшого кола осіб, – зазначив Шкарлет.

Також міністр зазначив, що важливість проєкту «Шкільна освіта для всіх» пов’язана і зі статистичними показниками. Так, впродовж останніх п’яти років:

• майже у 5 разів збільшилася кількість учнів, які навчаються в інклюзивних класах ЗЗСО – з 4 180 учнів у 2016/2017 н.р. до 25 078 учнів у 2020/2021 н.р.;

• кількість таких класів зросла майже у 7 разів – з 2 715 класів у 2016/2017 н.р. до 18681 у 2020/2021 н.р.;

• у 9 разів зросла кількість асистентів учителя у таких класах – із 1 825 асистентів у 2016/2017 н.р. до 17 215 асистентів у 2020/2021 н.р.

Вперше забезпечення інклюзивною освітою не пов’язано з діагнозами, а базується на категоріях особливих освітніх потреб. Це дозволить забезпечити підтримку в освітньому процесі для дітей, які раніше залишалися поза увагою, зокрема мали соціоадаптаційні або соціокультурні труднощі, труднощі у навчанні, не пов’язані з медичними діагнозами, – наголосив Міністр. 

Наступного року #МОН планує:

• впровадити нові підходи до визначення особливих освітніх потреб, зокрема забезпечення всіх ІРЦ сучасними методиками для проведення комплексної оцінки дітей раннього віку;

• працювати над забезпеченням достатньої кількості фахівців та надання ними якісного інклюзивного навчання, психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг;

• підвищити кваліфікацію фахівців ІРЦ та їхню престижність і конкурентоспроможність на ринку праці. Зокрема, у проєкті бюджету на 2022-2024 роки на ці цілі подано пропозицію у сумі 6,3 млн грн.

Над пріоритетним для нас є також питання забезпечення освітою дітей, які перебувають на довготривалому лікування. Ми вже підготували й направили до Кабінету Міністрів відповідну постанову щодо утворення державної установи «Школа Супергероїв», яка абсолютно на нових та інноваційних засадах надаватиме освітні послуги дітям, що перебувають на довгостроковому лікуванні. В проєкті держбюджету на 2022 рік ми запланували відповідні видатки на надання освіти дітям, які перебувають у закладах охорони здоров’я, – наголосив міністр.

Під час засідання Ради безбар’єрності радниця-уповноважена Президента України з питань безбар’єрності Тетяна Ломакіна представила членам Ради «Довідник безбар’єрності» – гід з коректного спілкування, створення якого ініціювала Перша леді Олена Зеленська. Документ був рекомендований для використання органами влади в роботі.

Вас також може зацікавити такий матеріал: Навчання музики дітей з синдромом Дауна: в Україні розробили педагогічні рекомендації