Можна дати учням (і власним дітям, і собі) чек-ліст з цих 22 ознак, які наявні в емоційно зрілої людини.
Цей список, ясна річ, не претендує на повноту чи академічність. Але й він здатний налаштувати людину на розуміння поняття «емоційна зрілость» – та підштовхнути до серйозних зрушень у самовдосконаленні.
1.
Ти розумієш, що більша частина негативної поведінки людей виникає через страх і тривоги – а не через кепський характер або дурість. Ти вже не думаєш, що світ населяє чимало страшенних дурнів і стерв – а розумієш, що світ населяють маловідмінні від тебе люди, які, як і ти, безперервно бояться то одного, то іншого, постійно тривожаться, розгублюються – і через те чинять досить дивні речі.
2. Ти почуваєшся впевненіше не від усвідомлення своєї значущості, а від того, що інші – такі ж налякані і розгублені, як і ти.
3. Ти усвідомлюєш, що ніхто не зобов’язаний вгадати твої наміри і почуття або робити так, як тобі звично. Ти розумієш, що не можна звинувачувати інших в нерозумінні, якщо тобою спокійно й ясно не озвучене потрібне тобі.
4. Ти розумієш, що не буває жодних «людей на своєму місці» і «не на своєму місці» – не приписуєш психологічним рисам людей ані постійності («вона така на все життя»), ані непереборності, неподоланності. Ти знаєш, що кожний може стати ким завгодно і змінитись як завгодно.
5. Ти більше не чекаєш на щастя, яке триватиме роками. Знаєш, що це неможливо. Ти усвідомлюєш, що щастя може тривати лише лічені хвилини (як писав А.Чехов, «відчуття щастя зазвичай триває стільки часу, скільки його треба, аби завести годинник»). Радієш, якщо за день не відбувається нічого критичного. Розвиваєш в собі смак до невеличких радощів. Ти відчуваєш як щастя кожну радісну дрібницю – знаючи, що наступна хвилина напевно буде не така радісна, не така щаслива.
6. Ти усвідомлюєш, що коли близькі люди бурчать на тебе, мстять або роблять якісь неприємні вчинки – можливо, вони з відчаю привертають твою увагу тим єдиним способом, який їм відомий. Ти вчишся розпізнавати в своїх улюблених людей відчай за їх дивними вчинками і, якщо пощастить, можеш розв'язувати такі вчинки не через призму засудження.
7. Ти не ховаєш образу. Ти пам'ятаєш, що життя коротке – і миттєво, але спокійно говориш прямо: «це було образливо». І якщо вони розуміють, то прощаєш. А якщо ні, то теж прощаєш, але інакше.
8. Ти розумієш, наскільки серйозно на настрій іншої людини та на тебе впливають фізіологічні дрібниці: тривалість сну, рівень алкоголю в крові, фоновий стрес. Ти не однозначно ставишся до агресії близьких у цих станах, не вирішуєш важливих питань, поки всі не виспляться, не протверезіють, не повернуться у спокійний стан. Жодного поспіху.
9. Ти перестаєш вірити в ідеальне практично у всіх сферах. Немає ідеальних людей, роботи або життя. Ти починаєш якнайвище цінувати «досить хороші» речі.
10. Ти осягаєш чесноти бути трохи песимістичнішим щодо того, як усе вийде – і, як наслідок, стаєш спокійнішою, терплячішою, менш буркотливою, більш гнучкою людиною.
11. Ти бачиш, що слабкі сторони кожного пов'язані з сильними сторонами. І замість того, щоб концентруватися на слабкостях чи ідеалізувати сильні сторони, ти дивишся на цілісну картину: «так, це надто педантична людина, але діє дуже чітко й виважено в екстремальній ситуації». «Так, це безладна й неспокійна, але неймовірно творча людина». Ти глибинно розумієш, що ідеальних людей не буває, і за кожною сильною стороною ховається слабка, і навпаки.
12. Ти усвідомлюєш переваги компромісів – і розумієш, що це не слабкість, а зрілість. Можливо, ти миришся з якимись незручностями, тому що знаєш, що безхмарне життя – ілюзія.
13. Ти знаєш, що з тобою досить непросто жити, дружити. Так само і з кожною людиною. Але твоїм співмешканцям і друзям від того з тобою не легше.
14. Ти прощаєш собі помилки й дурощі. Ти розумієш, наскільки неконструктивно – порпатися в собі з метою покарати за минулі помилки. Ти, звичайно ж, ідіот, але так само милий ідіот, як і всі решта.
15. Ти усвідомлюєш, що твоя зрілість вимагає примирення з уперто-дитячою частиною твоєї особистості, яка нікуди не зникне. Ти не намагаєшся постійно бути дорослою людиною. Ти приймаєш той факт, що у всіх нас є моменти відкату – і коли показується твій внутрішній малюк, ти його радо зустрічаєш і приділяєш йому необхідну увагу.
16. Ти прощаєш батьків, тому що усвідомлюєш, що вони привели тебе в цей світ не для того, щоб змусити страждати. Вони були жахливо спантеличені й билися зі своїми демонами. І гнів, образа на них подеколи змінюється на жалість.
17. Тебе не турбує, що про тебе думають інші. Ти розумієш, скільки сумбуру може бути в голові іншої людини – відтак не намагаєшся відбілити свій образ в жодних чужих очах.
18. Ти спокійно сприймаєш критику. Тобі не здається, що той, хто критикує тебе чи твою працю, хоче тебе образити або просто помиляється. Ти можеш вислухати критику і пережити її без образ і без спроб «надіти броню», відгородитися.
19. Ти розумієш, що твоє минуле трішки «забарвлює» твою реакцію на події. Ти приймаєш, що через те, яким було твоє дитинство, у тебе є тенденція перебільшувати певні речі. Відтак ти стаєш обережнішим до своїх перших імпульсів у певних ситуаціях.
20. Ти розумієш: дружба насправді полягає в тому, щоб ділитися своєю вразливістю. Коли у тебе зав'язується дружба, ти усвідомлюєш, що, можливо, іншим людям захочеться дізнатися про те, що тебе турбує, щоб їм було менше самотньо і боляче.
21. Ти вчишся заспокоювати свої тривоги, не кажучи собі, що все буде добре. Бо не буде. Ти нарощуєш свою силу відчуття, що навіть якщо все піде не так, ти це переживеш. Ти розумієш, що завжди є план «Б», що світ величезний, що є доброзичливі люди, і що найстрашніші речі в решті решт закінчуються.
22. Ти перестаєш легко провокуватись негативною поведінкою інших. Перед тим, як розлютитися або засмутитися, ти зупиняєшся і замислюєшся, що ж вони насправді мали на увазі. Ти усвідомлюєш, що між тим, що й як людина говорить, та її справжніми емоціями може бути величезна різниця.
Читайте також: Як не допустити створення прірви між дівчатами і хлопцями у школі
Джерело: theschooloflife.com
Користувач:
Кочевих Олег Олександрович