Чому не передбачена відповідальність власника закладу освіти за невиконання обов`язків власника?

Допис Ігоря Лікарчука на власній фейсбук-сторінці:

Спостерігаю, що у вересні значно збільшилася кількість інформаційних повідомлень про збирання у закладах освіти коштів із батьків.

 

Юристи і працівники МОН дають чіткі і конкретні роз’яснення про незаконність подібних дій. І вони таки є незаконними. Але чому ніхто не хоче подивитися на цю проблему з іншої точки зору?

 

• Чи всі школи і дитячі садки забезпечені всім необхідним – для того, щоб нормально функціонувати і створити більш-менш людські умови для перебування у них дітей?

 

• Чи всі засновники і власники закладів у бюджетах передбачили достатні кошти на дрібниці: туалетний папір, миючі засоби, знаряддя для прибирання, ліки, штори і так далі?

 

• Чи всі оті «дрібниці» повинен знаходити директор школи – якщо бюджетних коштів не вистачає чи їх взагалі немає?

 

• Чому керівник школи чи дитячого садка роками має балансувати між тим, що конче необхідно зробити – та можливістю потрапити за зроблене під якусь статтю Кримінального кодексу?

 

• Чому зі сторони усіляких громадських організацій, котрі контролюють роботу закладів освіти, є лише контроль за тим, що робить директор – і жодного контролю за тим, як свої обов`язки виконує власник закладу?

 

• Чому у чинному освітньому законодавстві не передбачена відповідальність власника закладу освіти за невиконання ним обов`язків власника?

 

• Чи думаєте, якби школи й дитячі садки були забезпечені всім необхідним, оця багаторічна епопея із збиранням коштів існувала б? Думаю, що ні.

 

А поки що український керівник закладу освіти залишається цапом-відбувайлом. Бо і зробити потрібно, і не допоможе ніхто – і по голові за зроблене отримаєш.

А що думають читачі «Всеосвіти»: чи потрібно додати в законодавство пункт про обов’язок «спонсора» закладу освіти (для державних шкіл ідеться про обов’язок місцевої ради) такого фінансування згаданих у дописі пана Лікарчука «дрібниць», нагальних ремонтних робіт та закупівлі обладнання для шкіл – яке б бюджетувалося першочергово: раніше бюджетування інфраструктурних, медичних та всіх інших потреб місцевої громади?  

Читайте також: Відповідальність за відсутність у школі медичного працівника лежить на «власнику» школи