У середньому за рік в Україні стають сиротами 10 тисяч дітей. Тобто кожного року кількість дітей-сиріт зростає, але більшість з них вдається влаштувати у сімейні форми виховання, а не в інтернатні заклади. Адже життя в інтернатах негативно впливає на розвиток дитини. На цьому наголошує керівник Директорату розвитку соціальних послуг та захисту прав дітей Мінсоцполітики Руслан Колбаса.
Сьогодні в Україні майже 93% дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, всиновили, взяли під опіку або влаштували до прийомних сімей чи дитячих будинків сімейного типу, повідомляє Міністерство соціальної політики України.
Руслан Колбаса зазначає, що в країні майже 69 тисяч дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
З них понад 63,5 тисяч дітей зростають у сімейних формах виховання, близько 4 тисяч – проживають в інтернатах, а ще понад тисячу – навчаються у професійно-технічних навчальних закладах.
Це не просто цифри – за кожною з них стоїть доля дитини, – підкреслює Колбаса.
Сімейними формами виховання у законодавстві визначають:
усиновлення – прийняття дитини на правах рідної;
опіка/піклування над дитиною – це форми виховання, завдяки яким опікун/піклувальник приймає в сім’ю дитину і стає її законним представником тільки до повноліття чи до завершення навчання
дитячий будинок сімейного типу (ДБСТ) – це окрема сім'я або особа, яка не перебуває у шлюбі (батьки-вихователі), що взяла на виховання та спільне проживання не менш як п'ять дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування;
прийомна сім’я – це сім'я або окрема особа, що не перебуває у шлюбі (прийомні батьки), яка добровільно взяла на виховання та спільне проживання від однієї дитини до чотирьох прийомних дітей.
Вас також може зацікавити: Знищення системи захисту прав дитини: Микола Кулеба про можливе припинення Урядом реформи інтернатів.