Чому під час навчання корисно робити довгі перерви? Вчені провели дослідження

Запам'ятовувати інформацію може бути легше, якщо у процесі навчання робити перерви.

Годинні паузи в навчанні, допомагають краще запам'ятовувати нову інформацію. Це підтвердили нещодавні дослідження німецький вчених, які описали нейрональний механізм, що пояснює, чому довгі перерви корисні для навчання. Результати роботи опублікували у статті журналу Current Biology.

Дослідники ще давно помітили, що запам'ятовувати інформацію може бути легше, якщо у процесі навчання робити короткі перерви.

Довідково.
Те, як стан повного спокою впливає на пам'ять, вперше помітив німецький психолог Георг Еліас Мюллер ще у 1900 році. Він разом зі своїм асистентом проводив експерименти з покращення пам'яті, під час яких пропонував учасникам запам'ятати списки складів слів, що не пов'язані яким-небудь сенсом.

Одна група завчала списки один за одним, тоді як друга робила короткі 6-хвилинні перерви перед наступним завданням. У результаті, ті, хто виконували завдання з перервами, запам'ятали майже половину складів зі списку. Тоді як учасники другої групи, які не мали можливості для відпочинку, пам'ятали в середньому лише 28% інформації.

Результат дослідження показав, що одразу після отримання нової інформації наша пам'ять є надзвичайно крихкою і перші спогади легко порушити наступною інформацією.

Сьогодні ж науковці Інституту нейробіології Макса Планка розібрались, чому довгі перерви корисні під час навчання та чому вони позитивніше впливають на засвоєння знань ніж короткотривалі.

Як досліджували це питання?

Вчені провели поведінкове дослідження на двадцятьох лабораторних мишах, які щодня виконували завдання на пам'ять. Під час тренувань мишей випускали у лабіринт, де їм три рази підряд, з різним часовим інтервалом між спробами (від 30 секунд до 60 хвилин), пропонували відшукати шматочок шоколаду в одній з представлених пісочниць. Після цього мишей поміщали назад до своїх кліток на час від 2,5 до 24 годин. Відтак миші проходили тестування на те, як добре вони запам'ятали розташування винагороди, однак цього разу до лабіринтів додали кілька раніше не представлених пісочниць.

! Дослідники звертали увагу не тільки на поведінкові особливості піддослідних тварин, а й паралельно стежили за активністю префронтальної кори їхнього мозку. Ця ділянка нервової системи відіграє важливу роль у навчанні та виконанні завдань.

У результаті, мишам, в яких між тренувальними спробами проходило найбільше часу (від 30 до 60 хвилин), було дещо важче запам'ятовувати, де шукати шоколад, ніж тим, у яких під час навчання були коротші паузи. Однак коли вони наступного дня проходили тестування на пам'ять, то демонстрували кращий результат за інших.

З погляду фізіології, вчені очікували, що з короткими перервами у вивченні однакової інформації під час однакових експериментів у префронтальній корі будуть активуватися одні й ті ж нейрони, а з довгими перервами мозок може розглядати наступні сесії навчання як нові події, тому залучатиме інші нейрони, ніж попереднього разу. Проте вони спостерігали абсолютно протилежну картину: під час коротких пауз та швидкого навчання у мозку мишей активація відбувалася хаотичніше, із залученням різних нейронів. Натомість довгі перерви сприяли тому, що активувалися ті ж нейрони, як і під час першого навчання. А це може призводити до посилення зв'язків між нейронами під час кожного наступного навчання, замість формування щоразу нових слабших, і у такий спосіб інформація краще закарбовується у пам'яті. Тож вчені припускають, що саме цей механізм лежить в основі позитивного ефекту навчання з довгими перервами.

Досліди на мишах показують, що щонайменше годинні паузи у навчанні сприяють повторній активації залучених попереднього разу нейронів, а означає – посиленню між ними зв'язків, що допомагає знанням краще закарбовуватися у довготривалій пам'яті.

Також вас можуть зацікавити матеріали: У людей, які перехворіли на COVID-19, нижчі показники інтелекту й когнітивного розвитку, – дослідження