Кабмін ухвалив Концепцію Державної цільової програми розвитку і функціонування української мови

Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію Державної цільової національно-культурної програми забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року.

Відповідне розпорядження, розроблене Міністерство культури та інформаційної політики (МКІП) та ухвалене під час засідання Уряду 19 травня 2021 року.

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко зазначив, що відповідна програма фактично передбачає поступову зміну ставлення іншомовних людей до української, усвідомлення важливості даного кроку, і надання можливостей для повноцінного добровільного переходу на українську мову.

Ми у МКІП притримуємося саме лагідної українізації, яка матиме довготривалий ефект, – зазначив Олександр Ткаченко.

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь наголосив, що ухвалення цього документа є надзвичайно важливим кроком для ухвалення визначеної Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» Державної цільової програми з розвитку та опанування української мови.

Як Уповноважений, я готовий сприяти, щоб сама програма була розроблена якомога швидше. І тому, для реалізації цієї програми необхідно передбачити кошти у Державному бюджеті України, – сказав Тарас Кремінь та закликав місцеву владу розробити та затвердити аналогічні регіональні програми.

Державна цільова програма з розвитку та опанування української мови передбачає:

• зміцнення державного статусу української мови, вироблення дієвих механізмів її захисту, розвитку та популяризації;

• обов’язкове використання державної мови працівниками органів державної влади та місцевого самоврядування, під час виконання своїх службових обов’язків, недопущення її дискримінації;

• реалізацію мотивуючих проєктів з вивчення, навчання та спілкування українською мовою для громадян України;

• відкриття мережі курсів з вивчення української мови для різних категорій осіб, зокрема на безоплатній основі;

• покращення якості викладання державної мови у закладах освіти;

• запровадження іспиту на рівень володіння державною мовою;

• підтримку та популяризацію української мови за кордоном;

• сприяння проведенню наукових досліджень у сфері українського мовознавства та соціолінгвістики, а також української жестової мови;

• розвиток національної словникової бази та забезпечення вільного доступу до неї користувачів;

• підтримку інновацій та розвитку сучасних культурних індустрій, покращення якості україномовного культурного продукту на телебаченні, радіо, у кіно- та відеомережі;

• забезпечення доступу глядачів до кращих творів європейської та світової кінематографії, зокрема стимулювання дублювання українською мовою творів класики світового кінематографа;

• сприяння створенню інформаційної, у тому числі медійної, україномовної продукції для дітей;

• сприяння запровадженню освітніх теле- та радіопрограм, відкритих онлайн-курсів з української історії та культури;

• подальшу підтримку книговидавничої справи в Україні, зокрема, видання книг українською мовою;

• підвищення обізнаності громадян про порядок застосування норм законодавства про державну мову у відповідних сферах;

• забезпечення реалізації громадянами права на одержання інформації та послуг українською мовою, зокрема через ЗМІ, рекламу, розширення україномовного інформаційного простору, зокрема за кордоном;

• забезпечення мовних прав закордонних українців.

Нагадаємо, Шостий апеляційний адміністративний суд визнав протиправним та скасував рішення Окружного адміністративного суду міста Києва щодо відміни нового правопису.

Також вас може зацікавити: Як вивчити українську мову: поради від Олександра Педана