Перший українець із синдромом Дауна, який здобув вищу освіту, тепер має роботу!

Нещодавно ми розповідали про Богдана Кравчука – неймовірного хлопця з Луцька, який попри свій статус – «Студент з особливими освітніми потребами», зумів старанно та методично досягти своєї великої мети – стати кваліфікованим істориком.

Юнак здобув ступінь бакалавра у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки і понад усе любить свій фах, тож не дивно, що донедавна мріяв пов’язати своє професійне життя саме з історією. І оскільки життя любить працьовитих сміливців, у липні до Богдана із пропозицією зайняти вакантну посаду у Волинському інституті післядипломної педагогічної освіти звернулися місцеві чиновники. Випускник дуже скоро працюватиме у Музеї історії освіти Волині екскурсоводом.

Насамперед допомагатиму створювати презентації. А далі, які завдання даватимуть – те й робитиму. Хвилююся, коли йду на роботу. Але нічого, все буде добре, – ділиться Богдан.

Без діла Богдан не сидітиме. За словами очільниці музею, юнак позначатиме нові експонати, описуватиме та шифруватиме їх, але це ще не все:

Богдан проводитиме екскурсії. Я думаю, в хлопця тут буде чимало роботи, та він упорається, – запевняє керівниця музею Алла Янковенко.

Робоче місце юнака дуже скоро облаштують комп’ютером. У свої обов’язки він вступить вже з 7 серпня. Доти ж у хлопця заслужений відпочинок – благодійники подарували Богдану та його мамі – пані Євгенії путівку у гори.

Про те, як юнак подавав заяву про прийом на роботу та знайомився зі своїми колегами, дивіться у сюжеті:

До слова, мамі Богдана Євгенії Кінах також запропонували нову роботу. Тепер вона ділитиметься власним досвідом виховання з іншими батьками діток з особливими освітніми потребами та допомагатиме освітянам адаптувати навчальний процес для них.

Батькам, які виховують дітей із синдромом Дауна пані Євгенія побажала безмежно їх любити та підтримувати:

Найважливіше – любити дитину такою, як вона є, виховувати, працювати. Має дитина хист – кинути всі зусилля і працювати над цим. Моя дитина має інтерес до історії і я зробила все, що могла, аби він вступив, вчився і займався своєю улюбленою справою.

Суспільству варто трішки більше звертати увагу на таких дітей, не відсторонюватись. Не можуть ці діти бути на узбіччі: якщо вони будуть в соціумі, то вони розвиватимуться. Якщо ж ізолювати – вони деградуватимуть, – резюмувала мама.

Будемо з нетерпінням чекати на перший робочий день відчайдушного та сильного духом Богдана. Тримаємо за нього кулаки!