Михайло Цисін – випускник Києво-Печерського ліцею №171 «Лідер», учасник Всеукраїнських олімпіад з математики, фізики, астрономії та астрофізики. Цього року він поїде до Тель-Авіва і Будапешту, де змагатиметься з найкращими молодими інтелектуалами світу в міжнародній олімпіаді. Редакція «Всеосвіти» вивідала секрети підготовки Михайла до інтелектуальних змагань та дізналась, що для учня найголовніше: участь чи перемога.
Михайле, розкажи, будь ласка, коли саме тебе почали цікавити такі предмети як фізика, астрономія, математика?
До точних наук мене поступово підштовхували батьки ще з перших класів школи. Вдома було багато популярних книжок з фізики та математики. Але тоді я читав їх дуже фрагментарно, бо батьки мене спонукали розвиватися у багатьох напрямах – і в музиці, і в літературі, і в спорті, а я ні на чому особливо не зосереджувався. Проте, приблизно, у п’ятому класі мені купили кілька номерів журналу «Квантик», в якому було багато цікавих наукових матеріалів саме для дітей. А головне – там був конкурс, де щомісяця потрібно було розв’язувати кілька задач або головоломок. І коли наприкінці року я побачив своє прізвище серед переможців, то відчув, що від математики можна отримувати таке ж задоволення, як від того, що ти швидше за всіх пробіг коло на ковзанах.
А серйозно я зацікавився точними науками приблизно у 8 класі. Мені поталанило, що в ліцеї «Лідер» були вчителі, які не давали нудьгувати на уроках, а поруч завжди були амбітні хлопці та дівчата, від яких не хотілося відставати. Саме тоді я і почав брати участь в олімпіадах, і тут я теж дуже вдячний «Лідеру», бо олімпіади – це наш фірмовий культ. Астрономія мене зацікавила трохи пізніше: коли ти певною мірою розумієшся на фізиці й математиці, то наше небо – це невичерпне джерело прикладів, загадок і парадоксів.
Як ти готуєшся до олімпіад? Якими лайфхаками користуєшся?
Нічого особливого у підготовці до олімпіади немає. Якщо виділяти півгодини щодня і щось вчити, то без особливих труднощів можна займати перше-друге місце на міській олімпіаді. Жодних лайфхаків. Просто відкрити книгу і читати. Зрозуміло, що для більшого результату треба більше займатись. Але в жодному разі це не треба робити 24 години на добу. Ефективне засвоєння матеріалу вищого рівня можливе лише впродовж 4 годин максимум, бо далі це заняття втрачає сенс. Ліпше сходити погуляти з друзями. Мені подобається брати участь в олімпіадах, насамперед через те, що атмосфера змагання постійно тримає мене у тонусі.
Де проходитиме міжнародна олімпіада?
Олімпіада з фізики цього року буде у Тель-Авіві, а з астрономії та астрофізики – у Будапешті (олімпіада з астрономії та астрофізики – це одна й та сама олімпіада).
Що для тебе головніше – участь чи перемога? Як сприймаєш поразки?
Участь – це, звісно ж, вже перемога, але з таким настроєм неможливо досягти високих результатів. І коли запрошений чиновник на відкритті Всеукраїнської олімпіади промовляє: «Ви всі вже переможці», це окрім чергової порції сміху нічого не викликає. З поразок треба взяти урок та намагатися не допустити повторення цього у майбутньому.

Ким ти себе бачиш у майбутньому, чим хочеш займатися?
Я ще до кінця не вирішив, чим саме буду займатись у майбутньому, але моєю метою є досягнення такого рівня, щоб я міг займатися усім, чим захочеться.
Якби ти на один день помінявся місцями з міністеркою освіти та науки Лілією Гриневич, то щоб ти хотів змінити?
Найперше, щоб я хотів зробити – купити нове обладнання в університети. Бо коли заходиш у лабораторію фізичного факультету і бачиш там комп’ютер 95-го року випуску чи радянський блок живлення який, вже 40 років героїчно протистоїть часу та натиску студентської винахідливості – стає сумно.

Чи є в тебе власна формула досягнення успіху або девіз?
Я не вважаю себе настільки дотепним, щоб вигадувати красиві та місткі вислови. Можу лише сказати, що треба у певній пропорції поєднувати роботу та розваги. Тоді життя буде по-справжньому цікавим та насиченим.
***
За кожним успіхом Михайла стоять його батьки й вчителі, які допомагають йому розправити крила і повірити у власні можливості. Про віру, підтримку і мотивацію розповів заслужений вчитель України Андрій Миколайович Березовський.
Пане Андрію, розкажіть, будь ласка, як саме ви допомагаєте Михайлу готуватися до конкурсів та олімпіад?
Як вчитель – допомагаю визначити можливі проблемні зони, зорієнтувати в матеріалі, спрогнозувати, що саме буде актуальним на даному етапі. Як старший друг – надаю підтримку, розуміння, ресурс та віру у себе. На сьогодні Михайло рухається активно, достатньо самостійно, творчо та креативно. А я завжди залишаюсь відкритим для спілкування та роботи з ним.
Що робити ви, аби зацікавити учнів вивчати фізику? У чому особливість вашої методики викладання?
Я вважаю, що у навчанні головне особиста ідентичність і ставлення людини до своєї праці. Я люблю фізику, своїх учнів і те, що народжується у нашому спілкуванні та в процесі навчання. Я бачу, як для них все змінюється, коли вдається розв’язати складну задачу, вдало поставити експеримент, замислитися над певними складним природним феноменом і зрозуміти його! Діти дуже яскраво це переживають і часто це стає тим основним мотивом, який їх потім приводить до глибшого розуміння, ставлення до навчання і свідомого професійного вибору.
Які слова підтримки потрібно говорити дітям?
Я переконаний, що насамперед їм потрібно чути, що ми віримо в них, адже вони вже переможці захмарного рівня, вони перевершили своїх вчителів, вони – яскравий приклад стрімкої позитивної динаміки особистісного зростання, правильної еволюції людства. Перемога в міжнародній олімпіаді – це вагомий внесок в імідж нашої держави, гарний старт кар’єри молодого вченого. Та треба дати зрозуміти, що навіть у разі, якщо не вдасться здобути перемогу – це не катастрофа і не кінець, це лише початок! Все що нас не вбиває – робить сильнішим! Хай їм щастить!
Подання заявок на дистанційну олімпіаду «Всеосвіта Весна-2019» продовжено до 31 травня! Поспішайте взяти участь та потрапляйте до Всеукраїнських рейтингів шкіл.
Олімпіада: https://vseosvita.ua/olympiad
Світлини з особистого архіву