ДПА для 9-х класів: як щодо завдань? (частина 1)

Нещодавно «Всеосвіта» розповідала про особливості укладання завдань для підсумкової атестації з обов’язкових до складання предметів. Сьогодні ж ми розповімо про вимоги до конструювання завдань, проведення та оцінювання іспитів з з біології, географії, правознавства, всесвітньої та історії України. Про завдання та проведення ДПА з інших дисциплін читайте у наступному матеріалі.

Третій предмет, з якого складають іспит дев’ятикласники, обирає педагогічна рада закладу освіти з переліку можливих та наказом затверджує керівник школи.

Важливо! Ухвалення рішення має базуватись на побажаннях учнів.

Біологія

ДПА укладається вчителем із завдань, що відповідають навчальній програмі з біології для 6–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, ухваленою наказом МОН від 07.06.2017 р. № 804.

 Особливості завдань 

Атестаційна робота має складатися із завдань різних рівнів складності:

І рівень
завдання на відтворення знань для розпізнавання типових біологічних об’єктів, процесів, явищ. Учень має:

• давати визначення основних біологічних понять;
• користуватися біологічними термінами, поняттями тощо;

ІІ рівень

завдання на застосування знань для описування, характеризування, порівнювання біологічних об’єктів, явищ, процесів, закономірностей. На цьому рівні школярі мають:

• складати схеми схрещування, ланцюги (мережі) живлення в екосистемах;
• розв’язувати елементарні вправи з реплікації, транскрипції, трансляції;
• описувати і пояснювати результати експерименту, дані таблиць, графіків;
• встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, узагальнювати, робити висновки;
• використовувати знання у практичній діяльності.

Атестаційна робота має включати 50 % завдань на відтворення і 50 % завдань на застосування знань і охоплювати різні теми курсу біології основної школи.

Що має включати зміст атестаційної роботи?

 До питання укладання завдань 

До атестаційної роботи включаються:

• тестові завдання закритої форми (з однією правильною відповіддю, з кількома правильними відповідями, на встановлення відповідності);
• завдання відкритої форми (з короткою та розгорнутою відповіддю);
• завдання, які передбачають здійснення аналізу діаграм, графіків, таблиць, текстів.

Час, який відводиться на виконання атестаційної роботи, типи завдань та їхня кількість, так само як і кількість варіантів визначаються вчителем. Для укладання атестаційних робіт учитель може використовувати збірники завдань для проведення ДПА з біології, або інші збірники завдань з біології, що мають відповідний гриф.

Історія України. Всесвітня історія

Учитель готує кілька варіантів атестаційних робіт (наприклад, 10). Кожен з таких варіантів може містити близько 22 тестових завдань з історії. Зміст тестів має відповідати навчальним програмам для загальноосвітніх навчальних закладів та змісту підручників з історії, рекомендованих Міністерством освіти і науки.

 До питання укладання завдань 

Завдання можуть бути укладені у таких формах:

• завдання з 1 до 16
  мають чотири варіанти відповідей, серед яких треба обрати одну правильну;
• у завданнях 17, 18
  до кожної інформації, позначеної буквами, потрібно підібрати одну правильну відповідь з варіантів, позначених цифрою;
• у завданнях 19, 20
  потрібно розташовувати історичні події у хронологічній послідовності;
• завдання 21, 22
  мають сім варіантів відповідей, серед яких треба вибрати три правильні.

 Які знання та вміння школярів перевіряються під час ДПА? 

Під час виконання завдань учні мають продемонструвати:

• знання історичних фактів, подій, явищ, процесів, понять, термінів, хронології, картографії, історичних особистостей, культурно-історичних пам’яток;
• уміння аналізувати, узагальнювати, визначати причини й наслідки історичних подій та явищ, оцінювати їхнє значення;
• уміння встановлювати відповідність і послідовність між подіями, явищами, процесами та періодами;
• уміння працювати з історичними джерелами: історичними документами, картами, схемами, фотоматеріалами тощо.

Географія

Вчитель розробляє завдання, які компонуються у дидактичні тести з системою поступово ускладнених завдань за навчальною програмою за курси з 6-го до 9-го класу.

 Організаційні моменти 

На виконання атестаційної роботи відводиться 90 хвилин. Для класів із поглибленим вивченням географії – 120 хвилин. Виконання атестаційної роботи не передбачає використання атласів та інших джерел картографічної чи візуальної інформації. Усі завдання (включаючи позначення і записи на контурних картах) школярі здійснюють однією ручкою.

 До питання тематики питань 

Завданнями передбачено використання наукових методів дослідження або обґрунтування певних положень на основі як освоєних знань і умінь, так і спостережень та досліджень. Реальні задачні ситуації мають бути пов’язані з актуальними проблемами, які виникають у житті кожної людини (розрахунки, роботи з картами, усвідомлення наслідків глобального потепління, вирубки лісів тощо). Для цього рекомендовано опиратись на запропоновані теми:

• «Екологічна безпека та сталий розвиток»;
• «Громадянська відповідальність»;
• «Здоров'я і безпека»;
• «Підприємливість та фінансова грамотність».

 Особливості укладання завдань 

Для проведення атестації вчитель на свій розсуд готує декілька варіантів завдань за відповідною формою. Кожен варіант має тестові завдання різних типів і рівнів складності, зокрема:

• завдання з вибором однієї правильної відповіді з чотирьох запропонованих (8 питань)
  для оцінювання знань географічних понять, термінів, умінь працювати із джерелами інформації;
• завдання на визначення відповідності
  вибір взаємопов’язаних понять, явищ, процесів і встановлення між ними логічних зв’язків (4 завдання);
• завдання, що містять сім варіантів відповідей, три з яких є правильними
  використовують для перевірки здатності виявляти характерні ознаки окремих об’єктів і явищ, перелік окремих об’єктів, процесів, явищ тощо (4 завдання);
• два завдання з розгорнутою відповіддю (одне з яких стосуватиметься курсу «Україна у світі: природа населення», а інше – «Україна і світове господарство»), що забезпечать можливість перевірки вміння учнів висловлювати власні думки, наводити аргументи, складати географічні характеристики, описувати географічні процеси і явища, робити висновки;
• два завдання з виконанням математичних розрахунків
  учень має зазначити виключно результат своїх обчислень у бланку відповідей;
• одне завдання на контурній карті
  передбачає нанесення на карту (світу чи України) інформації, відповідно до завдання та розробку легенди карти.

Для класів з поглибленим вивченням географії пропонується додати до атестаційної роботи ще два завдання: одне – практичного спрямування, а друге – теоретичного, творчого характеру.

Правознавство

 Особливості укладання завдань 

Для проведення ДПА вчителеві варто підготувати не менше двох варіантів комплексних завдань. Усі варіанти мають бути уніфікованими за формою й типами завдань (кожен варіант має містити від 4 до 6 завдань).

 Рекомендовані МОН типи завдань для ДПА 

Кожен варіант може містити завдання різних форматів:

• тестові завдання на вибір однієї або кількох (варіант зі сполученням цифр) правильних відповідей;
• завдання зі встановлення відповідності;
• завдання з визначення поняття та ілюстрації його прикладом
  Важливо, щоб учні продемонстрували вміння ілюструвати теоретичне положення конкретним прикладом;
• завдання на виявлення трьох відмінностей між правовими поняттями
  Для з’ясування відмінностей учневі слід спочатку визначити, до якого роду належать зазначені види понять, а потім знайти відмінне в них за визначеними критеріями порівняння;
• завдання з побудови логічного ланцюжка
  Учень має віднайти зайве поняття й пропущене в запропонованому ланцюжку поняття, узагальнити й указати, якому правовому явищу чи процесу ці поняття відповідають;
• завдання з виявлення помилок та/або недоречностей у запропонованих текстах;
• завдання з аналізу фрагмента юридичного документа (положення нормативно-правового акта)
  Розбір здійснюється учнями за запитаннями, на кшталт: про яке поняття йдеться у фрагменті; що означає це поняття; які правовідносини врегульовуються зазначеним положенням тощо;
• аналіз (розв’язання) правової ситуації за запитаннями до неї
  Виконання завдання передбачає застосування учнями комплексу предметних знань (в тому числі й положень законодавства).

 Система оцінювання державного іспиту 

Учитель може на власний розсуд застосовувати будь-яку систему оцінювання завдань з подальшим її «переведенням» у 12-ти бальну шкалу. МОН рекомендує до застосування такий варіант оцінювання:

• тестові завдання на вибір однієї правильної відповіді з чотирьох або тестові завдання на вибір кількох правильних відповідей (варіант відповіді зі сполученням цифр) оцінюються у 0,5 балів за кожну правильну відповідь чи комбінацію цифр;
• завдання на встановлення відповідності оцінюється в 1 бал, який виставляється при правильному знаходженні учнем усіх відповідностей (пар) у завданні;
• завдання з визначення поняття й наведення прикладу оцінюється у 2 бали, де виконання першої частини завдання – це 1,5 бали, а приклад – 0,5 балів;
• завдання з пошуку трьох відмінностей між правовими поняттями/явищами оцінюється в 0,5 балів за кожну правильну пару відмінностей однієї лінії порівняння;
• аналіз фрагмента юридичного документа оцінюється у 2 бали;
• 3-ма балами оцінюється завдання з аналізу правової ситуації тощо.

Вимоги узято з «Порядку проведення державної підсумкової атестації», наказу МОН «Про проведення в 2018/2019 навчальному році державної підсумкової атестації осіб, які здобувають загальну середню освіту» та листа МОН «Щодо методичних рекомендацій про проведення державної підсумкової атестації у закладах загальної середньої освіти в 2018/2019 навчальному році».