В Україні має бути якісна дистанційна освіта: п'ять кроків для розвитку онлайн-навчання від депутатки

Естонія та Фінляндія не чекали пандемію, щоб розпочати діджиталізацію освіти, зазначила депутатка фракції «Голос» Наталія Піпа.

Неготовність українських шкіл до дистанційного навчання майже рік турбувала усіх учасників освітнього процесу. Карантин не лише змусив учнів, вчителів та батьків звикати до нових реалій, але й підняв на поверхню велику проблему української освіти – неготовність до онлайн-навчання. Саме тому зважаючи на всі виклики й тенденції в освіті, держава має поставити в пріоритет створення якісної дистанційної освіти. Що і зробили в інших Європейських країнах, де школи були готові до такого формату освіти.

Якою є система навчання Фінляндії та Естонії розповіла депутатка фракції «Голос» у Верховній Раді Наталія Піпа у статті на порталі Українська правда життя.

Ці країни обрали шлях розвитку, а не консервування. Їхня влада не чекала пандемії чи іншого глобального лиха, щоб розпочати діджиталізацію освіти. Тож їхні учні, вчителі й батьки наслідки карантину в школах відчули на собі найменше.

Фінляндія: терміново «вигадувати велосипед» владі не довелося

Для офіційного шкільного спілкування школярів, їхніх батьків і вчителів, вже кілька років у країні працює платформа Wilma, якою вони користувалися ще до карантину.

Wilma – це суміш пошти, календаря, щоденника і дошки оголошень, до яких кожен користувач має свій доступ.

Через таку платформу діти отримують завдання й оцінки, вчителі – пишуть рекомендації щодо навчання, а батьки – можуть читати відгуки вчителів про своїх дітей та повідомляють педагогам про те, що дитина, приміром, пропустить уроки через хворобу.

Саме на Wilma відбувається усе офіційне спілкування фінських шкіл: щоранку учні отримують листи зі школи про те, що вони вивчатимуть цього тижня, діти мають можливість самостійно будувати графік занять, а кожен вчитель може самостійно обирати формат, для кожного предмету є кілька відео- чи аудіофайлів з поясненням уроку, а також посилання на аудіокнигу чи майстер-клас.

Наталія Піпа зазначила, що у Фінляндії також є національна освітня програма (National Core Curriculum), яку кожна школа адаптує під себе. Головне завдання якої – учні щодня повинні мати завдання і регулярно займатися.

Якщо усе це добре працювало у фінських школах до карантину, то що змінилося?

По суті – нічого. Головне, що про що подбала фінська влада – за навчання відповідають школи, а не батьки. Тому збільшилося навантаження вчителів, але зросла й довіра до них.

Тобто виходить, що всім учасникам фінського освітнього процесу не довелося терміново освоювати нові інструменти. Фіни були повністю готові до переходу на дистанційне навчання, тому що воно не дуже відрізняється від їхнього навчання до карантину, – зазначила депутатка фракції «Голос».

Естонія: тотальна діджиталізація освітнього середовища

Маленька Естонія за всіма показниками в освіті випереджає не лише Україну, а й більшість країн Європи, запевняє Наталія Піпа:

Одним із факторів освітнього успіху Естонії є тотальна діджиталізація освіти. Замість журналів, щоденників, роздруківок, ксерокопій і будь-яких інших паперових документів та навчальних матеріалів естонські учні з першого класу користуються системою eKool. Це діджитальне освітнє середовище працює в кожній естонській школі з 2008 року.

За словами депутатки, система з самого початку була добре продумана та проста у використанні: тут містяться всі дані, пов’язані з навчанням, тут взаємодіють учні, батьки, вчителі та адміністрація шкіл.

Вчителі розміщують домашні завдання, вносять оцінки, оцінюють поведінку учнів та надсилають повідомлення батькам, учням і класам. Учні переглядають свої оцінки та отримують домашні завдання, а також мають змогу зберігати свої найкращі роботи в електронному портфоліо. Батьки переглядають домашні завдання, оцінки, нотатки вчителів та спілкуються з учителями просто в системі.

Завдяки мобільному додатку учні можуть слідкувати за своїми результатами у реальному часі. Уся інформація про навчання доступна онлайн з будь-якого пристрою в будь-який час і постійно оновлюється.

І що добре – учні не мають жодної можливості «забути», що задали додому, приховати оцінку, прогуляти урок без відома батьків. Завдяки цьому діти стали на 30% менше пропускати уроки без поважної причини й виробляється довіра між учасниками освітнього процесу, – підкреслила Піпа.

Чи може Україна піти шляхом Фінляндії чи Естонії?

Наталія #Піпа вважає, що так і для цього держава має зробити лише 5 кроків:

Поставити собі за пріоритет створити в Україні якісну дистанційну освіту.
Вибрати найкращий світовий стандарт, на який можна орієнтуватися.
Виділити кошти на створення необхідного освітнього проєкту типу Wilma чи eKool.
Долучити до роботи найкращих фахівців зі сфери освіти та діджиталізації.
Провести якісну комунікаційну роботу з учасниками освітнього процесу.

Депутатка зазначила, що це не означає, що Україна обов’язково буде переходити освіту онлайн, адже необхідність соціалізації нікуди не зникає, втім, нікуди не зникає й необхідність діджиталізації освіти:

Світ швидко змінюється, змінюються підходи до освіти, створюються й освоюються нові інструменти здобуття освіти. Ми можемо рухатися до якісних змін разом з усім світом, необхідні лише бажання і зусилля держави.

Нагадаємо, раніше ексміністерка освіти Лілія #Гриневич наголошувала, що
провадження профстандарту вчителя, який затвердили 29 грудня 2020 року, має бути поетапним, з чіткою налагодженою комунікацією, направленою на усіх учасників освітнього процесу, зокрема – на педагогів.

Читайте також: Виші мають отримати підтримку в організації дистанційного навчання: Сергій Шкарлет про вдосконалення у сфері вищої освіти