Олімпіади – це корисно: незалежна думка експертів

Чи варто дітям брати участь в олімпіадах? Чого навчають інтелектуальні змагання школярів? На ці та інші питання відповідають експерти.

Олімпіада – це один з видів інтелектуальних змагань, в яких участь може взяти як одна дитина, так і декілька. Чи не найважливішою складовою кожної олімпіади є мотивування учнів до самовдосконалення, освоєння нових знань і відкриття нових горизонтів. Якщо раніше вчитель обирав лише двох чи трьох учнів з класу для участі, то завдяки новому формату – інтернет-олімпіадам – участь може взяти абсолютно весь клас. Аби довести той факт, що олімпіади впливають на учнів позитивно, наші журналісти, задовго до цьго, поспілкувалися з провідними українськими фахівцями і дізнались їхню думку щодо інтелектуальних змагань.

Олена Концевич, журналістка і ведуча радіо «Вголос ФМ»

Олімпіади, як відголосок радянського минулого, коли за успішність учням давали грамоти, давно віджили своє. Сьогодні про олімпіади, як і про будь-який тип учнівських змагань з конкретних дисциплін варто говорити як про метод заохочення, і базувати організацію таких змагань не на «дусі перемоги», а на конкретній допомозі талановитим дітям та підліткам.

Це автоматично передбачає підтримку (зокрема фінансову) призерам олімпіад та конкурсів, можливість поїхати на стажування або навчання за кордон, чи у профілюючі спеціальні виші, допомогу при вступі до університету та ін.

У цьому випадку переваги та бонуси від участі в таких олімпіадах автоматично слугуватимуть заохоченням для навчання і розвитку.

Ірина Макогін, PR-менеджерка агенції Friends of Brands

Хочу поділитися життєвим досвідом. У школі я була відмінницею, тому брала участь у всіх олімпіадах, починаючи з 7 класу: фізика, хімія, укр.мова, англійська, біологія, українська та зарубіжна літератури, російська мова (тоді ще вчили з 2 класу) та навіть трудове навчання. Мені дуже це не подобалось, і часом добряче дратувало. Пам'ятаю, що проклинала усі маршрутки, якими їздили у райцентр, а потім і в обласний.

Олімпіади проводилися впродовж всього шкільного року з невеликими перервами. Інколи вчителі сварилися між собою, оскільки олімпіади припадали на один день, хоч ті, що «вище» і планували так, аби олімпіади були з далеких один від одного предметів, наприклад: література і хімія.

Та ситуацію це не покращувало. Вважаю, що величезною помилкою є те, що на олімпіади беруть переважно відмінників.

Зрозуміло, що кожна школа хоче бути першою, не впасти лицем «в багнюку», однак гарно підготувати можна і «хорошиста», до прикладу.

Неправильно, коли одну дитину розривають на всі предмети, це величезне навантаження та відповідальність, бо не хочеться нікого підвести. А ще масла у вогонь підливають так звані «вчителі-шантажисти», коли в тебе вибору навіть немає, бо «Не поїдеш – не поставлю оцінку!». Та все ж є інша сторона – тобто хороша. Поки мої однокласники робили домашнє завдання і не тужили, мене штурмували відповідальні вчителі (шкода, що таких небагато). Я з цих предметів могла уже навіть на уроки не ходити, бо ми проганяли весь матеріал і купу додаткового матеріалу близько за місяць. Мене часто звільняли від уроків та домашнього завдання, бо і так робила понаднормово. Тому я була у виграшному положенні, коли мої однолітки ходили до репетиторів і їхні батьки платили немалі кошти, я ж займалася безкоштовно. Я тренувала уважність, пригнічувала страх перед невідомим, страх програшу, вчилася комунікації та ораторства. Готувалася до ЗНО уже з 7класу, і тепер розумію, що багато навичок та умінь, впевненість та наполегливість, велике коло спілкування пішли саме звідти, зі шкільних олімпіад.

Марія Макодзеба, заступниця директора Києво-Печерського ліцею №171 «Лідер»

Києво-Печерський ліцей №171 «Лідер» є одним з лідерів в олімпіадному русі серед навчальних закладів в Україні. Кожного року багато наших учнів показують свої знання з різних предметів на районних, міських, всеукраїнських та міжнародних олімпіадах. Звісно, крім шкільної програми вони проходять окремі курси з олімпіадних завдань.

Олімпіади та інші предметні змагання є одним з мотиваторів до більш глибокого вивчення предмету, згуртування колективу з однаковими інтересами і допомагає реалізуватися кожного окремо. Дитина, яка часто змагається на олімпіадах психологічно більше готова до ЗНО, бо має навички роботи 3-4 годин і зібраності в певний момент часу. З 2002 року ми проводимо Міжнародний Київський фізико-математичний фестиваль у травні, де учні з різних областей та країн, до того ж, що змагаються в олімпіадах та математичних регатах та каруселях, грають у футбол, та просто спілкуються. Потім багато хто навчається разом в університетах та представляє Україну на міжнародних змаганнях. Це не тільки навчання, а ще й об'єднання молоді в країні.

Анна Зайцева, коуч, HR- експерт, засновниця HR-Кав'ярні

Олімпіади та участь у них буде корисною і сприятиме особистісному росту учнів та зміцненню впевненості в собі, якщо:

1. Участь буде добровільною, а не добровільно-примусовою. Хотіти має, передусім учень, а не вчитель. Учитель може запропонувати і має бути готовим пояснити, навіщо це потрібно учневі. Жодних «більше нікому, тільки на тебе вся надія» і т.д. Це маніпуляція, яка нічого, крім відрази, не викличе. І, як наслідок, надовго відіб'є бажання здійснювати такі освітні подвиги.

2. Не зациклюватися на результаті, а насолоджуватися процесом. Допоможе правильна підготовка і зміна ролі вчителя з цербера на наставника/ментора/коуча.

Правильна підготовка – це:

1. Визначення точки старту (де ми є зараз? який рівень підготовки в учня? його сильні сторони і зони ризику?);

2. Очікуваний результат і ключові критерії його досягнення (чого ми хочемо? як дізнаємось, що отримали бажане?). Можна прописати в трьох форматах: мінімум, оптимальний результат і найкращий з усіх можливих;

3. Які дії приведуть до очікуваного результату? Що нам для цього потрібно? (Ресурси)

4. Що може завадити? (Перешкоди) Як себе підтримати, коли щось піде не так?;

5. Чим себе потішити після олімпіади?

Візуалізація процесу підготовки і посування допоможе перетворити його на гру і знизити градус тривожності.

Якісний зворотній зв'язок учневі за результатами олімпіади. Важливо показати учневі його ріст. Питання, які допоможуть це зробити:

1. З чого ми стартували?

2. Куди прийшли?

3. На скільки за школою від 1 до 10 тобі подобається отриманий результат?

4. Що тобі вдалося в процесі підготовки та під час олімпіади?

5. Над чим варто попрацювати? Що покращити?

6. Що потрібно зробити, щоб на наступній олімпіаді перевершити цьогорічний результат?

Сезон весняної олімпіади стартував –
новий дизайн нагород і унікальні подарунки для всіх

Не проґавте унікального шансу взяти участь в онлайн-олімпіаді «Всеосвіта Весна – 2019», адже цього разу ми підготували захопливі завдання для дошкільнят, учнів початкової та середньої школи, розробили яскраві нагороди під кожен предмет, а текст документу вказаний двома мовами – українською та англійською – відповідно до європейських стандартів.

Всі учасники гарантовано отримають творчу розробку «Мотивуючий флексагон», яка розкривається неначе кишенькова книжка. У рамках олімпіади триває розіграш подарунка – оригінального конструктора «Вітрохода» від компанії-партнера «BitKit», яка займається розробкою розвивальних іграшок та STEM-наборів для дітей. Набір «Вітрохід» наочно демонструє перетворення енергії вітру на механічну енергію, а також показує один із принципів роботи машин. Робот пересувається на дванадцяти ніжках і рухається виключно за допомогою енергії вітру без використання елементів живлення.