Як протидіяти насильству у школах: закони й нормативно-правові документи

Проблема насильства в Україні – не нова, а у школі воно стало масовим явищем. У 2017 та 2018 роках були ухвалені законодавчі зміни, що стосуються домашнього насильства та булінгу.

З’явилися нові інструменти боротьби: миттєві обмежувальні приписи, активізувалось бюро правової безоплатної допомоги для постраждалих від домашнього насильства та створено Єдиний державний реєстр випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі.

10 грудня 1948 року Генеральна Асамблея ООН створила Загальну декларацію прав людини. З того часу міжнародне законодавство зазнало певних змін – 20 листопада 1989 року була ухвалена Конвенція ООН про права дитини – міжнародної угоди, визначаючи яку, кожна країна повинна дотримуватися її вимог, спиратися на них, зокрема шляхом внесення доповнень і змін до свого законодавства з метою захисту дітей від різного роду посягань.

В українському законодавстві суттєві зміни відбулись лише у 2017 році. Ось декілька нормативно-правових документів та законів:

• Закон України від 05.09.2017 №2145 «Про освіту»;

• Закон України від 07.12.2017 №2229 «Про запобігання та протидію домашньому насильству»;

• Постанова  КМУ від 22.08.2018 №658 «Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі»;

• Закон України від 18.12.2018 №2657 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)»;

• Закон України від 17.01.2019 №2671 «Про соціальні послуги»;

• Наказ МОН України від 28.12.2019 №1646 «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти».

Методистка звернула увагу й на статтю 10 Закону України «Про охорону дитинства» згідно з якою, держава здійснює захист дитини від :

• усіх форм домашнього насильства та інших проявів жорстокого поводження з дитиною, експлуатації, включаючи сексуальне насильство, у тому числі з боку батьків або осіб, які їх замінюють;

• втягнення у злочинну діяльність, залучення до вживання алкоголю, наркотичних засобів і психотропних речовин;

• залучення до екстремістських релігійних психокультових угруповань та течій, використання її для створення та розповсюдження порнографічних матеріалів, примушування до проституції, жебрацтва, бродяжництва, втягнення до азартних ігор тощо.

За словами Інни Маніленко, до повноважень органів управління освітою у сфері запобігання та протидії домашньому насильству відповідно до компетенції належать:

• забезпечення підготовки фахівців відповідної кваліфікації та галузі знань з метою належного виконання ними функцій із запобігання та протидії домашньому насильству;

• забезпечення впровадження в освітній процес на всіх освітніх рівнях, у тому числі включення до навчальних програм і планів, питань запобігання та протидії домашньому насильству;

• участь у підготовці (перепідготовці, підвищенні кваліфікації) фахівців, які представляють суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;

• забезпечення включення до навчальних та виховних програм питань запобігання та протидії домашньому насильству;

• методичне забезпечення навчальних закладів з питань запобігання та протидії домашньому насильству;

• звітування про результати здійснення повноважень у цій сфері.

Що повинні робити керівники закладів освіти у разі виявлення фактів домашнього насильства або отримання відповідних заяв?

Перший крок – повідомити службу у справах дітей та поліцію не пізніше однієї доби, зауважила пані Маніленко:

Під час здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству необхідно проводити з учителями, батьками та учнями виховну роботу, організовувати інформаційно-просвітницькі заходи, роботу психолога або соціального педагога з постраждалими дітьми.

Також керівники закладів освіти повинні взаємодіяти з іншими суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, й звітувати про результати виконаної роботи у цій сфері.

Інна Маніленко впевнена, що кожна людина здатна протидіяти будь-якому виду насильству. Найперше, що потрібно робити – не мовчати й підтримувати людей, які стали жертвами насильства:

Особливо важливо подбати про дітей, якщо вони стали жертвами або навіть свідками домашнього насильства. Страх та інші емоції, які переживає дитина, можуть відгукнутися серйозними проблемами з психікою, із соціальними навичками та негативно вплинути на стосунки дитини з іншими людьми в майбутньому. З дитиною обов’язково має попрацювати психолог, аби допомогти пережити та переосмислити цей травматичний досвід.

І щонайголовніше – необхідно стукати в усі двері, навіть, якщо з першого разу не вдалось додзвонитися у відповідні служби чи правоохоронні органи.

Більше вичерпної інформації ви зможете отримати під час перегляду вебінару: «Насильство в українських школах: що змінили нові закони».

Кожний вебінар має програму підвищення кваліфікації, а також є можливість завантаження сертифіката з підвищення кваліфікації! 

Нагадуємо, що «Всеосвіта» долучилась до Всеукраїнської акції «16 днів проти насильства». На вас чекають вебінари, конференція та онлайн-сесія від психологині Олени Черниш.