Чому в Україні потрібно впровадити 12-річне навчання: пояснює Лілія Гриневич

Дискусії щодо 12-річної системи навчання тривають досі. Хтось проти, щоб діти закінчували навчання у дорослому віці, а хтось навпаки вважає такий крок необхідним. На боці змін й Лілія Гриневич. Ексочільниця МОН у коментарі "Новій українській школі" зазначила, що такий термін навчання – це досвід багатьох європейських країн:

У Європі й багатьох провідних освітніх системах світу – в країнах, які мають, відповідно, кращий рівень якості підготовки людського капіталу, – навчаються в школі до 18, а деколи й до 19 років. Тому що у 18 років людина є більш підготовленою і зрілою до наступного вибору і самостійності.

Пані Гриневич пояснила, що дванадцятий рік навчання потрібний для того, щоб зробити старшу школу трирічною:

Трирічна старша профільна школа дає змогу або після здобуття базової середньої освіти отримати можливість здобувати середню освіту разом із професією і після того одразу виходити на ринок праці, або поглиблено вивчати якісь предмети й тоді вступати до вищого закладу освіти.

За словами ексміністерки освіти, старша профільна школа буде інакшою:

Насправді ж йдеться про трирічну старшу профільну школу, коли основний спектр предметів завершується наприкінці 10 класу, а 11 і 12 класи – це профілізація, коли учень поглиблено навчається за певним профілем або вже здобуває професію і може одразу після цього виходити на ринок праці. Тому трирічна старша профільна школа є іншою, ніж те, що зараз відбувається в 11 класі.

На запитання про побоювання батьків, що їхні діти завершуватимуть навчання надто пізно, пані Гриневич відповіла, що 12 і більше років навчання – це міжнародний досвід:

Якщо молода людина після певного профілю в старшій школі вступатиме на споріднену спеціальність в університет, вона буде вчитися не на чотирирічній бакалаврській програмі, як зараз, а на трирічній. Тобто, зараз виходить 11 років плюс 4 роки університету, а у випадку 12-річної школи це буде 12 років шкільної освіти плюс 3 роки бакалаврської програми. В обох випадках це 15 років.

Нещодавно т.в.о. міністра освіти Сергій Шкарлет у своєму телеграм-каналі також висловив думки щодо 12-річної системи навчання:

Для мене є абсолютно зрозумілим, чому саме 12-річна система. Адже це загальноєвропейська тенденція. Наприклад, у Німеччині, в деяких федеральних землях, дитина не зможе вступити до магістратури, якщо в неї немає 15,5 років навчання: 12 років школи і 3,5 роки бакалаврату. 

Сергій Шкарлет додав, що дискусія є відкритою, і допоки не будуть напрацьовані оптимальні варіанти, МОН не ухвалюватиме жодних рішень.

Читайте також:

Діти не готові до шкільного життя навіть у 6 років: психологиня про ідею п’ятирічки