Скролінг фейсбуку та читання одних заголовків погіршує роботу мозку

У світі нових технологій однією з основних переваг є швидкість. Сучасна людина повинна вміти працювати у режимі багатозадачності, швидко сприймати та оброблювати інформацію, бути стресостійкою і максимально гнучкою, щоб миттєво пристосовуватись до будь-яких умов.

Однак у цих навичок є своя зворотна сторона: людина втрачає терплячість, прагне досягти результату тут і зараз, отримати усе швидко й невідкладно. Цьому активно сприяє й щоденне користування ґаджетами.

Згадайте, коли ви востаннє розгортали лонгрід і читали його від початку до кінця? Або коли не задовольнялись одним заголовком та коментарями користувачів, а відкривали новину, щоб сформувати власну думку?

Згідно з опитуванням, яке провели серед 2000 британців, у людей вривається терпець, якщо сайт відкривається довше 16 секунд, а світлофор не змінює колір за 25 секунд. Сучасні технології спрямовані на миттєвий результат при максимальному заощаджені часу, однак у житті це виливається у роздратування, депресивні стани та навіть агресію.

За словами психологів, звичка сприймати інформацію похапцем, постійно скролити стрічку новин у фейсбуці чи інстаграмі призводить до втрати здатності фокусуватись і повноцінно аналізувати отримані дані. 

Нещодавно життя підкинуло можливість експромтом здати TOEFL. Прийшли результати й підтвердили мої спостереження за собою останніми місяцями - складність сфокусуватись при читанні прогресує з відчутною швидкістю.

Хоч all in all я наздавала на 114 зі 120, найнижчий бал отримала зі здавалося б найлегшої частини - reading. Ті чотири академічні тексти, які треба було прочитати за годину і відповісти на питання, стали просто каторгою. Мозок думав про все, що завгодно, окрім як намагався вдумливо прочитати й зрозуміти механізми формування в Тихому океані феномену Ель-Ніньйо чи деталі дослідження Дарвіном зябликів на Галапагоських островах. Доводилось по кілька разів перечитувати щойно прочитане, щоразу повертатись до тексту відповідаючи на питання. Такі собі відчуття, – поділилися історією ексміністерка освіти і науки Ганна Новосад на своїй сторінці у фейсбуці.

Ексміністерка впевнена, що це – наслідок ефекту безкінечного скроллінгу фейсбуку, швидкого читання заголовків. У результаті люди приділяють меншу увагу великим текстам при значному масиві інформації.

Постійний телефон в руках деформує здатність фокусуватись і не відволікатись. Не хочу на собі перевіряти, як такі набуті цифрові звички впливатимуть на якість життя далі. Тому надалі - менше стрічки фб і менше новин звідусіль, – наголосила Новосад. 

Що ж робити, аби стати терплячішим? Видання The New York Times пропонує кілька корисних порад:

• Постійно розвивайте у собі терпіння й не очікуйте миттєвих результатів. Нехай це перетвориться для вас у звичку.

• Спробуйте змінити спосіб життя. Уникайте ситуацій, які гарантовано викличуть у вас гнів чи роздратування.

• Правильно оцінюйте ризики. Щойно ви усвідомите, як саме ви оцінюєте ту чи ту ситуацію, стане легше побороти внутрішнє занепокоєння і вийти з режиму «бій або біжи».

• Визначте основі причини роздратування. В обох півкулях нашого головного мозку є мигдалеподібний згусток нервової тканини, що відповідає за розпізнавання загрози та управління емоціями. Однак ця мигдалина не вловлює різницю між реальною небезпекою (скажімо, гарчанням тигра) і чимось суттєво менш небезпечним для життя (наприклад, спілкуванням з неприємною людиною). З’ясуйте, які саме ситуації вибивають вас із колії.

• Будьте реалістом. Намагайтеся не переоцінювати свої можливості й виділяйте на необхідні справи достатньо часу. Розумно визначайте власну мету, адже за певний період можна зробити лише певну кількість справ.  

Вас також може зацікавити: Уроки хімії в аптеці, фізики – у спортивній залі, а замість творів – дописи: якою має бути сучасна освіта?