Форум "Кліматична освіта 2018: цінності та тренди"

23-24 листопада відбувся Форум «Кліматична освіта 2018: цінності та тренди». Вже втретє у столиці зібрались освітяни, представники громадських організацій, вчителі та всі, хто хоче дізнатися більше про кліматичну освіту та просувати екологічні цінності в суспільство.

Як клімат змінює наше життя, хто такий кліматолог і якими якостями він має володіти, чи можливо в школі реалізовувати екологічні проекти, з якого віку варто виховувати в дітей любов до природи – на ці та інші питання дискутували учасники форуму.

Зміна клімату та її вплив на економіку, екологію і суспільство

Ольга Шевченко – кандидатка географічних наук, доцентка кафедри метереології і кліматології КНУ розповіла присутнім про зміни клімату.

За її словами, кліматичні зміни можуть спричинити:

• Прямі (фізичні) ризики. Йдеться про підтоплення, аномальну спеку тощо.
• Непрямі ризики – порушення нормального функціонування окремих систем та складнощі у наданні базових послуг населенню.

Людство має два типи реагування на зміни клімату:

• Автономна адаптація – це адаптація, яка не являє собою свідому реакцію на кліматичні впливи, але є результатом змін, спрямованих на задоволення потреб, що змінилися, реалізацію нових завдань і очікувань тощо.
• Планова адаптація – це адаптація, що є результатом обміркованих рішень і конкретно враховує зміну і можливість клімату.

Зміна клімату вплинула на формування екологічної свідомості людей  – ми всі звернули увагу на екологічні проблеми. І звісно ж, кліматичні зміни вплинули на формування освітніх тенденцій, адже із появою зелених технологій, наша країна має навчати людей, які будуть обслуговувати вітрові електростанції, до прикладу та працювати на інших підприємствах. 

Якісна кліматична освіти запорука успішної кар’єри

Сергій Сніжко – завідувач кафедри метеорології і кліматології КНУ, доктор географічних наук, професор, заслужений працівник освіти України розповів присутнім про важливість такої професії, як кліматолог.

Кліматолог – це, здебільшого, вчений, який працює на стику таких наук, як геофізика, гідродинаміка, географія, астрономія, біогеохімія і багатьох інших. Основне завдання фахівця кліматолога – вивчення клімату всієї Земної кулі або будь-якої місцевості, визначення причин його трансформації, прогнозування наслідків кліматичних змін.

Кліматологом може стати будь-яка молода людина, яка вірить у те, що робить і звичайно ж, вона повинна володіти хорошими знаннями з математики, фізики і географії, знати іноземну мову і базові знання з інформатики та програмування.

Концепція реалізації державної політики у сфері зміни клімату на 2016-2030 роки – шляхи виконання Паризької угоди

Оксана Шаповалова – головна спеціалістка відділу кліматичної політики та звітності Департаменту з питань зміни клімату та захисту озонового шару.

Уряд схвалив Концепцію реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року. Документом, зокрема, передбачається визначення підстав для розроблення проектів законів та інших нормативно-правових актів для різних складових державної політики у сфері зміни клімату. Також акт визначає основні напрямки реалізації Концепції. Це – перший національний стратегічний документ у сфері боротьби зі зміною клімату. Він враховує основні положення Паризької угоди, де Україна є повноправною стороною.

Після виступів спікерів учасники пішли на невелику перерву, щоб за філіжанкою кави обговорити почуту інформацію. Програма заходу підготувала для присутніх ще безліч цікавих виступів, тому після перерви почалась панельна дискусія «Зеленні цінності та освітні тренди. Місце кліматичної освіти у загальному освітньому дискурсі» за участі провідних експертів.

Ірина Баранова – експертка програми «Освіта сталого розвитку» розповіла, зокрема, детальніше про реалізацію проекту. Він реалізовувався впродовж шести років. Основні результати проекту – зміна поведінки дітей і дорослих:

• Заощадження води і енергії, паперу;
• Збирання макулатури;
• Сортування сміття;
• Заощадження при покупках;
• Ретельніший вибір продуктів;
• Відмова від використання пластикового посуду, пакетів;
• Зацікавлення питанням економії ресурсів, станом сантехніки;
• Звичка не смітити на вулицях міста.

Про свій проект OIKOS розповів Микола Скиба, експерт напряму «Освіта» аналітичного центру «Українського інституту майбутнього». Оксана Алієва, координаторка програм «Зміни клімату і енергетична політика» фонду імені Гайнріха Бьолля розповіла про цінності, якими має володіти особистість, і як саме ми маємо виховувати і навчати молоде покоління: 

Як говорив Гайнріх Бьолль: «Втручання – це єдиний спосіб залишатися реалістами». Ми повинні навчати молоде покоління тому, як саме вони можуть впливати на соціально-політичне життя, якщо для них важливо зберегти довкілля, щоб вони знали, як можна вплинути на цей процес і які дії потрібно робити на місцевому рівні, до прикладу. 

За словами пані Оксани, єдине, чого нам не вистачає, так це показувати взаємозв’язок всіх довколишніх елементів. Діти мають знати, як влаштований світ, і як їхні дії можуть вплинути на ці чи інші процеси. 

Панель «Досвід шкільних екологічних проектів»

Про свій досвід реалізації шкільних екологічних проектів з присутніми поділились Олександр Жук, вчитель інформатики, переможець Global Teacher Prize Ukraine 2018, Людмила Довгаль, вчителька Черкаської спеціалізованої школи I-III ступенів №3, Ірина Матковська, заступниця директора ЗОШ I-III ступенів №18 Вінницької міської ради, Оксана Турок, вчителька Рахівської ЗОШ I-III ст №1, Тамара Газда, заступниця директора Хмельницького середня загальноосвітня школа I-III ст.№13.

Олександр Жук розповів, що у його закладі освіти цьогоріч реалізовується 14 проектів. 

Мені дуже подобається проект First Lego. Коли я з дітьми почав складати ціле місто, цей процес дуже нас захопив. Адже саме так відбувається екологічне виховання. 

Людмила Довгаль розповіла про реалізацію одного із екологічних проектів в Черкаській спеціалізованій школі I-III ступенів №3. 

Якщо тобі щастить реалізувати хоча б один проект, і ти не втрачаєш те, що здобув, і переносиш здобуті знання й досвід на інші проекти, то цей ланцюжок, мені здається, може ніколи не перерватись. 

Минулого року в Черкаській спеціалізованій школі I-III ступенів №3 був реалізований проект Cherkasy Green Energy. Пані Людмила розповіла, що разом з адміністрацією школи було вирішено встановити сонячні панелі на корпусі радянської будівлі, з метою показати людям, що таке можливо в нашому суспільстві.

Наша мета також полягала у тому, щоб вивести всі дані на монітор, і щоб діти бачили, як виробляється енергія, що від неї може працювати. 

Загалом, всі інші учасники поділилися досвідом реалізації екологічних проектів. Особливо всім сподобався відеоролик про супергероя, який намагається врятувати людство від ввімкнених електроприладів. Супергерою постійно приходить сигнал тривоги, він зривається з місця і біжить рятувати світ. 

Перший день форуму завершився на позитивній ноті, і ми надзвичайно щасливі, що взяли участь у такій події. Краса навколишнього середовища просто вражає уяву! Адже немає нічого прекраснішого чудових водоспадів і гір з засніженими вершинами, рівнин, покритих м’якою густою зеленню, і пагорбів, які рясніють осінньою різнобарвною палітрою… Та хіба можливо перерахувати всі прекрасні багатства природи? Звичайно, ні, адже вони незліченні. Тож, давайте берегти світ, в якому ми живемо! 

Більше фотографій за посиланням: https://goo.gl/DWwN1H

Нагадуємо вам, нещодавно «Всеосвіта» запустила новий конкурс «Екологічна грамотність», спрямований на перевірку знань з екології. У рамках конкурсу проходить екоакція «Врятуй пташку – створи годівничку». Найактивніші юні охоронці природи мають змогу виграти цінні призи, які нагадуватимуть їм про добрі справи та спонукатимуть до нових дій – механічні дерев'яні конструктори «Глобуси» та «Слони» від компанії Mr.Playwood, а також яскраві Подяки та паперову 3D-розробку у вигляді годівнички від проекту «Всеосвіта», на якій зазначатиметься, що її власник – «Юний рятівник природи». Чекаємо вашої активної участі!