Олена Шевчук: вчителька, яка знайома з усіма педагогічними музами

Нещодавно “Всеосвіта” познайомилась із непересічною вчителькою, яка своїм вогником запалює серця учнів. ЇЇ активність, харизматичність і запал в очах вражає одразу. Вчителька “горить” своєю справою, вона витрачає власний час на те, щоб до пізньої ночі малювати декорації, навчати всіх танців і пісень, ще й паралельно проводити по 6-7 уроків удень. Так, усі ці слова про талановитого педагога-організатора Олену Шевчук, яка викладає у Жміївській ЗОШ І-ІІ ступенів. Саме вона допомогла організувати казкову виставу “Мандри в часі”, присвячено Дню української писемності та мови. Ми розпитали у пані Олени про те, як їй вдається бути такою активною вчителькою, хто її надихає, і хто є її головним мотиватором. 

 Олено, розкажіть, будь ласка, як довго ви працюєте у школі? 

Впродовж двох років я працювала у Київських приватних школах, але вже третій рік я викладаю у Жміївській ЗОШ І-ІІ ступенів.

 Чому ви вирішили стати вчителькою? Хто вас надихнув? 

Для мене прикладом була моя мама, яка теж була вчителькою образотворчого мистецтва і дитячим психологом. Вона надихала мене і змогла прищепити любов до дітей, і до педагогічної праці. Мій творчий шлях розпочався з 6 років одразу на великій сцені. Я писала музику, складала пісні, танцювала, давала концерти по всій Україні і за кордоном: у Швеції, Данії (такі міста,як: Вінслев, Геселегольм, Мальме, Крістіанстад), а також в США (Філадельфія, штат Пенсільванія). Свої навички я вдосконалювала у школі мистецтв і в Київському університеті ім. Б. Грінченка. Я створила 3 вокальні дитячі групи, була регентом церковного хору, який налічував 156 осіб. Проте певні обставини змусили нас з чоловіком залишити Київ і переїхати до с. Жміївки, де я зараз працюю. Наразі я продовжую писати музику, складати пісні, сценарії, і, водночас, здобуваю ступінь магістра в університеті Г. Сковороди за фахом “Англійська мова та література”.

 Де ви черпаєте натхнення? 

Зараз мене надихають мої рідні донечки – Софійка та Адель. Завдяки їм я знаю, що подобається сучасним дітям, а головним критиком є мій чоловік Олександр Володимирович, який неодноразово допомагав мені з виготовленням декорацій.

Хто придумує всі сценаріїв заходів: ви з педагогічним колективом чи ваші учні?

Усі сценарії я пишу і складаю сама. Але часто раджуся із директоркою школи Жміївської ЗОШ І-ІІ ступенів – Єщенко Інною Миколаївною.

Ви дуже прогресивна вчителька: танцюєте, співаєте, створюєте відео-презентації. Ви цьому самі навчились?

У сучасному світі не можливо не навчатись, особливо, коли діти йдуть в ногу з часом. Тому, так, я навчаюсь сама, бо самоосвіта для мене важлива. Я намагаюсь бути на крок по переду моїх вихованців для того, щоб вони не втратили інтерес. Щоб когось навчити, треба щось уміти. Те, чого я не знаю, я не соромлюся питати у більш досвідчених педагогів, таких як – Дрогуль Тетяна Петрівна.

Що головне у роботі педагога-організатора?

Я вважаю, що самоосвіта, креативність, організаторські здібності. Потрібно любити свою професію і бути готовим до самопожертви заради гарного результату.

Яким чином ви мотивуєте дітей до участі у шкільних заходах?

Передусім я їм кажу: Світ був би сірим, якщо в ньому не було б  фарби, кожен з вас сам обирає свій колір та малює своє життя, і тільки від вас залежить яких кольорів буде більше.

Я намагаюсь не повторюватись і робити завжди щось нове, тоді і діти мають бажання брати участь. У кожного є творчий вогник який треба надихнути.

На вашу думку, як можна мотивувати вчителя до позитивних змін, а учнів до кращого рівня навчання? 

Визнання та нагорода – завжди мотивує. Учням потрібні не просто грамоти, а дійсно вартісні призи – це мотивує дитину, вона вчиться тому, що все здобувається сумлінною працею і достойно винагороджується. Це стосується і вчителів.

У вас дуже креативні викладачі. Вони вам завжди підказують, як краще організувати будь-яке свято?

Якщо у нас свято, вчителі обов’язково долучаються і намагаються бути у всьому корисні. Звичайно, найцікавіші ідеї приходять під час підготовчого процесу. Мені дуже приємно, що в мене є така команда на яку можна покластися. Тому, що який би цікавий та гарний сценарій я не склала, якщо команда не долучиться до нього, нічого не вийде. Ми залежимо один від одного.

Розкажіть про досягнення ваших учнів. 

Моя команда лідерів учнівського самоврядування “Крок вперед” посідає 1-ші місця на районних конкурсах із різноманітними проектами, наприклад такими, як: “10 кроків до щасливого та здорового життя” і “Патріотична пісня”.

Чи думали ви над створенням власного блогу або каналу на YouTube, щоб ділитися досвідом зі своїми колегами? 

Давно думала, і звичайно ж, хотіла б. Так! Мені хочеться ділитися своїм досвідом!

Чого у вашій школі не вистачає? Щоб ви хотіли змінити чи покращити?

Нам потрібна хороша матеріальна база, щоб легше було працювати, робити декорації, костюми, а ще потрібна сильна музична апаратура (мікрофони, колонки, мультимедіа тощо), але найголовніше, щоб ніколи не згасав вогник єдності та взаємоповаги.

Сучасний вчитель – який він, особисто для вас?

Мотиватор, креативний та сучасний. Йде в перед і водночас дивиться на всі боки. Сильний не тому, що домінує над слабким, а тому, що допомагає слабкому стати сильним.