Сьогодні – День народження українського поета Андрія Малишка

Сьогодні Україна святкує День народження видатного українського поета, перекладача й літературного критика – Андрія Малишка. Його “Пісня про рушник” стала знаковою для українського народу, яка досі відгукуються у людських серцях. А чи знаєте ви, що слова цієї пісні були написані на коробці з-під сигарет “Казбек” за 10 хвилин? А от музику до вірша Малишка написав Платон Майборода. Що ж ще нам відомо про Андрія Малишка? 

Коротка біографічна довідка

14 листопада 1912 року у родині чоботаря народився син. Андрій був наймолодшою, тобто одинадцятою дитиною в сім’ї. Звичайно, великій родині виживати у скрутні часи було не легко, тому батько займався чоботярським ремеслом, а під час посухи їхав до Таврії на заробітки. Любов до поезії і пісень йому передала його мати. Про це він згадуватиме у “Автобіографії” (1959 р.).

У 1927 році Андрій закінчує навчання в Обухівській школі і вступає до Київської медичної профшколи. Однак хлопець почав захоплюватися поезією. Ось що він пише у своїй “Автобіографії”:

Дізнавшись про додатковий набір до Інституту народного мистецтва, я вирішив здавати екзамени, і на мій подив, здав їх успішно. Мене зарахували на літературний факультет, який я закінчив у 1932 році.

Впродовж кількох років Андрій Малишко викладає російську і українську мови в Обухові, але згодом переїжджає до Харкова і починає працювати в газеті “Радянське село”.

Уперше його вірш був надрукований в 1930 році в журналі “Молодий більшовик” (№ 9-10). Через кілька років вийшла не велика збірка “Дружба”. Саме до цієї збірки потрапили твори Малишка. Зважаючи на те, що поет жив у добу сталінського режиму, він описував у своїх віршах життя і працю українців. Під час другої Світової війни він працює на фронті кореспондентом військах газет. Водночас виходять його збірки віршів: “До бою вставайте!” (1941 р.), “Понад пожари” (1942 р.), “Україно моя” (1942 р.), “Битва” (1943 р.), “Полонянка” (1944 р.).

Андрій Малишко є автором сценаріїв до таких фільмів: “Макар нечай” (1940 р.), “Богдан Хмельницький” (1941 р.), “Роки молодії” (1942 р.), “Таврія” (1959 р.) тощо.

Помер славнозвісний поет 17 лютого 1970 року у Феофанії. За тиждень до смерті поет написав вірш “Чому, сказати, й сам не знаю” в якому роздумує про людське життя, згадує рідну стежину, з якої все починалось.

Чому, сказати, й сам не знаю,
Живе у серці стільки літ
Ота стежина в нашім краю
Одним одна біля воріт.

На вечоровім виднокрузі,
Де обрій землю обніма,
Нема кінця їй в темнім лузі,
Та й повороту теж нема.

Кудись пішла, не повертає,
Хоч біля серця стеле цвіт,
Ота стежина в нашім краю
Одним одна біля воріт.

Дощами мита-перемита,
Дощами знесена у даль,
Між круглих соняхів із літа
Мій ревний біль і ревний жаль.

Фотографії узяті з сайту Хроніки Обухова

Підготовлено за матеріалом Освіти ua: http://osvita.ua/