Світовий банк створив нову одиницю – індекс людського капіталу (the human capital index), що допоможе аналізувати інвестування в систему освіти на рівні держави. Про це нещодавно повідомило видання «The Guardian».
Індекс вираховується за такими параметрами: смертність (визначається коефіцієнт смертності серед дітей до 5 років), рівень освіченості та здоров'я громадян. Мета введення цього показника – звернути увагу держав на те, скільки ресурсів вони витрачають для забезпечення нормального функціонування систем охорони здоров’я та освіти, адже саме ці галузі вкрай важливі, аби сформувати нове продуктивне покоління.
За підрахунками представників Світового банку, збільшення інвестицій в охорону здоров'я та освіту призведе до того, що понад 50% дітей, народжених цьогоріч, матимуть удвічі більший прибуток, відносно прогнозованого.
На щорічній зустрічі Світового банку з Міжнародним валютним фондом (о. Балі), посилаючись на власні доповіді та прогнози, експерти організацій наголошують на важливості для урядів країн зосередитись на результатах сучасних дітей. Халатність щодо рівня освіченості громадян сьогодні може призвести до глобальної проблеми вже за декілька років – мільйони молодих працівників володітимуть лише крихтами від велетенського переліку необхідних навичок для нових професій майбутнього.
Президент Світового банку Джим Йонг Кім (Jim Yong Kim) припустив, що навіть найбідніші країни можуть впроваджувати заходи для поліпшення життєвих можливостей своїх громадян. Натомість, деякі критики мають менш позитивістське бачення цього питання. Вони стверджують, що більшості країн бракує реальних ресурсів для впровадження реформ, спрямованих на поліпшення життєвих можливостей населення.
Очільник Світового банку погодився, що надання додаткових коштів країнам, що розвиваються, не здатне допомогти у розв’язанні проблем освіти та охорони здоров’я. Однак, пропонування конкретних шляхів для покращення методик навчання, поліпшення у питаннях батьківства та надання медичної допомоги – це справді важливий та дієвий спосіб підвищення індексу людського капіталу країни.
Для найбідніших громадян людський капітал – часто єдиний наявний у них капітал. Це ключовий чинник сталого та всеохопного економічного зростання, проте важливість інвестування в охорону здоров'я та освіту сьогодні досі недооцінена, – прокоментував Джим Йонг Кім.
У багатьох африканських країнах першочерговою метою є підвищення економічного рівня держави й лише пізніше – витрати на здоров'я та освіту.
Згідно зі статистичними зведеннями, країни Західної Африки витрачають на освіту менш, ніж 4% від ВВП. І це попри те, що левова частка бюджету на освітню систему становить зовнішнє фінансування різноманітного походження – від ресурсів Світового банку до вкладів інвесторів. Лише невеличка сума на розвиток освіти розподіляється з міністерства фінансів.
Утім, Світовий банк наполягає на тому, що спершу цим країнам потрібно зосередитися на фінансуванні галузей охорони здоров'я та освіти.
Цей індекс демонструє пряму взаємозалежність між покращенням результатів у галузях освіти та охорони здоров'я, продуктивністю та економічним зростанням держав. Сподіваюсь, це підштовхне країни прийняти невідкладні заходи та інвестувати більше та ефективніше у своїх людей, – розповів пан Кім.
Лідерами у рейтингу показників індексу людського капіталу стали Сингапур, Південна Корея, Японія, Гонконг, Фінляндія та Ірландія. Аутсайдери у цьому переліку – Республіка Чад, Південний Судан, Нігер, Малі, Ліберія та Нігерія.
Україна ж посіла 50 щабель серед 157 країн, показники яких розглядали експерти під час формування рейтингу індексу.
Нагадаємо, «Всеосвіта» нещодавно розповідала про те, що Міністерство фінансів вважає підвищення окладів вчителям завчасним.
Посилання на The Guardian: https://www.theguardian.com/international