Михайло Коцюбинський - новатор, який став класиком

17 вересня 1864 року народився Михайло Коцюбинський – видатний письменник-імпресіоніст та класик української літератури. З того часу минуло понад 150 років, і важко сказати, що творчий доробок автора є недооціненим: письменника палко шанують на Вінниччині, в якій розпочався його життєвий шлях, та на Чернігівщині, яка стала місцем народження його найвідоміших творів; в програмі з української літератури для 10 класу твори Михайла Коцюбинського є обов'язковими для прочитання, і, щонайголовніше, учні їх швидко осилюють; два населених пункти України носять ім'я прозаїка – селища Коцюбинське на Київщині та Михайло-Коцюбинське на Чернігівщині.

Проте, як і всі постаті українських літературних класиків, Михайло Коцюбинський потребує переосмислення та нового погляду на творчий доробок.

Становлення як письменника

«Михайло Коцюбинський – це письменник-модерніст, який закладав основи модерної прози», – саме з таких характеристик починається біографічний опис про письменника в підручнику з української літератури. Порівнюючи їх з пишномовними біографіями інших літераторів, мимоволі перестаєш бачити відмінності між ними, і ось вже всі обличчя, персонажі та назви творів зливаються в одну нерозрізниму плинність.

Коцюбинського вирізняє передовсім новаторство. А воно потребує сміливості. А якщо ти ще й український письменник-новатор, який пише рідною мовою – то й впертості та готовності отримувати мінімальну плату за свою колосальну роботу. Про наполегливість Михайла Коцюбинського свідчить те, що до письменства, скоріш за все, його привів не вроджений талант, а наполеглива робота над собою. В 1884 році, після виходу його першого оповідання, літературний критик порадив йому більше не займатися літературою. Ще через кілька років, юнак втратив можливість продовжувати навчання через складне матеріальне становище родини. Смерть батька, сліпота матері та відповідальність за родину, яка лягла на плечі Михайла не завадили хлопцю працювати та займатися самоосвітою, і в 1891 році Коцюбинський екстерном склав іспит на народного учителя.

Коцюбинський як батько та чоловік. Любовний трикутник.

Можна сказати, що історія стосунків Михайла Коцюбинського з його дружиною могла б лягти в сюжет повнометражного фільму про кохання, розлуку, сумніви та випробування, які постають перед уже сформованою родиною.

Віра Дейша – так звали дружину Михайла Коцюбинського. Вона, судячи з його власних зізнань, стала його спорідненою душею:

Я так звик до тебе, ні, це слабий вираз, краще – так поріднився з тобою, що ти мені потрібна як повітря, як вода.

Попри те, що Віра в молоді роки була пов'язана з революціонерами та відстоювала активну громадську позицію, після одруження вона змогла взяти на себе всю рутинну роботу в сім'ї та підтримувала чоловіка у його творчій роботі.

В їхньому союзі народилося 4 дітей, один з яких – Юрій Коцюбинський, згодом стане відомим державним діячем Радянського Союзу та буде розстріляний внаслідок звинувачення в антирадянській діяльності.

В 1903-1905 роках у творчості Михайла Коцюбинського почалася помітна криза, яка, за словами дослідників, не в останню чергу була викликана кризою сімейного життя. 

Весь тягар побутових прикростей падав на мамині плечі… Уміла сполучати літературну працю як секретар, коректор і критик творів чоловіка з самою буденною чорною роботою в господарстві, – писала донька Коцюбинстких.

 Труднощі у сімейних стосунках призвело до того, що письменник почав шукати психологічного комфорту поза шлюбом. Так розпочався роман Михайла Коцюбинського з його колегою по роботі Олександрою Аплаксіною. Впродовж тривалого часу він листувався з Олександрою, думав про розлучення, однак так і не наважився покинути родину. За радянських часів на декілька десятиліть на ім’я Аплаксіної було накладено табу.

Недооцінений сучасниками

За життя творчість Михайло Коцюбинський лишалася недооціненою, а його україномовні роботи приносила письменнику мізерні гонорари – не більше 200 карбованців за твір. 

Доведеться пропадати. Служба ледве-ледве дає шматок хліба. А література!..Соромно навіть признатися представникові культурної нації. Єдиний спосіб - писати по-російськи, але коли я досі цього не робив, то вже тепер не зроблю… Доведеться пропасти, – писав Коцюбинський у листах до друзів.

Вже після його смерті, а саме, в радянські часи, українське літературознавство поставило його поруч з Іваном Франком та Лесею Українкою, побачивши у його творах зразки соцреалізму. Водночас, повість «Тіні забутих предків», в якій літературознавці не побачили класових проблем, не була оцінена сповна. Після відступу радянщини літературознавці, мов через сито, відсіяли все, що свого часу канонізувалося виключно через соціалістичний контекст. Творчий доробок Коцюбинського був переосмислений, хоча, однозначно, у багатьох українських закладах освіти дотепер викладають застарілі оцінні судження щодо його творчості – «літературний народник», «знавець селянського життя» тощо.

Погляди, творчі поривання та ідеали Михайла Коцюбинського на цілі десятиліття, а може і століття, випередили свій час та дали поштовх для наступних поколінь українських письменників.

Фотоматеріали взяті з сайту На скрижалях.

Інформацію взято з сайту ТСН.