Найвідоміший поет, прозаїк, драматург, філософ Ґете народився у 1749 році у старому німецькому торговельному місті Франкфурт-на-Майні в родині Йоганна Каспара Ґете і Катерини Елізабет Ґете (уроджена Текстор).
Завдяки своєму батькові, у ранньому дитинстві Йоганн став цікавитися науками. У семирічному віці володів кількома мовами: французькою, італійською, англійською. Тоді ж Ґете почав писати перші вірші та складати п’єси. У будинку Ґете була надзвичайно велика бібліотека, тож хлопчик намагався багато читати, вивчати художню літературу, історію, природничі науки, а також не забував про музику і малювання. Ґете навіть описав своє народження в автобіографічній праці «Поезія і правда» (1814):
Двадцять восьмого серпня 1749 року, опівдні, з дванадцятим ударом дзвону, я з'явився на світ у Франкфурті-на-Майні. Розташування сузір'їв сприяло мені...
16-річний майбутній поет вступає до Лейпцизького університету і вивчає правознавство. Навчання студента було перерване через важку хворобу, тому він продовжив вчитися вдома. У 1770 році його батько наполіг на тому, щоб він продовжив навчання в університеті, тож Йоганн переїхав до Страсбургу. Поряд з такими науками як хімія і анатомія, філософ паралельно займався літературною діяльністю. Та невдовзі юнак закохався у доньку сільського пастора – Фредеріку Бріон. Саме їй він присвятив романтичні вірші. Після навчання Ґете повертається додому і починає працювати в імперські судовій палаті. У Вецларі (містечко, в якому працював філософ) Ґете закохується у доньку місцевого чиновника, яка була вже заручена. Імовірніше, причина появи роману «Страждання юного Вертера» стало саме нероздільне кохання.
Йоганн Ґете – філософ
Варто сказати, що початок творчого шляху Ґете пов'язаний з літературним рухом, представники якого виступали під гаслом «Буря і натиск!». Себе ці поети і драматурги називали «штюрмерами» – від німецької назви «Sturm und Drang». У 1775 році Ґете отримав привабливу пропозицію від Саксен-Веймарського герцога Карла-Августина стати таємним радником і першим міністром герцога. Філософ не забував про добробут населення Веймара, тож користуючись державним становищем намагався всіляко поліпшувати устрій невеликого герцогства. Він писав: «Треба поливати власний сад, якщо ми не можемо дати дощу всій землі».
Саме у Веймарі Йоганн познайомився з німецьким поетом Фрідріхом Шиллером, а їхня дружба тривала понад 10 років. Ґете цікавився не лише творчістю і літературою, але й, як філософ, досліджував питання людського буття: що таке природа, як людина пов’язана з навколишнім світом, у чому полягає сенс життя тощо. Усі свої думки він викладав у віршах, філософських творах, романах і п’єсах.
Природа стала провідною темою у творчості Ґете. У статті «Природа» він із захопленням писав: «Природа! Ми нею оточені й охоплені – непереможно, нам не вийти з неї... Тільки через любов наближуються до неї. Вона добра – я славлю її в усіх її творіннях!».

У 1808 році він видає першу частину найвідомішого твору – «Фауст». А у 1831 році робота над цим твором завершується.
Чим ще захоплювався Ґете?
Йоганн був багатогранною особистістю. Окрім літературної діяльності він полюбляв грати в шахи. І як би це дивно не звучало, але подобались йому квіти – фіалки. Він засівав насінням фіалок вулиці міста Веймара. Подейкують, що поет працював у закритому приміщенні без найменшого доступу свіжого повітря. Він не міг терпіти гавкоту собак і запах тютюнового диму.
Геніальний поет і філософ помер 22 березня 1832 року. Він залишив величезну спадщину у вигляді віршів, балад, романів, п’єс, а також роботи в сфері анатомії, геології, фізики.
Фотографії узяті з сайту 24СМИ: https://24smi.org/
Інформація узята з сайтів Ukrainian Library і Народна освіта:
Користувач:
Хшанович Катерина Олегівна