Найвищий в історії бал IQ: життя генія, який нічого не досяг

Вільям Джеймс Сідіс був найвідомішим вундеркіндом початку XX століття, який не зробив за життя жодного відкриття. Настирливі журналісти не давали йому спокою і Вільям постійно від них ховався, працюючи на низькооплачуваних посадах. Чому ж так сталося, що геній, який досяг фантастичних 250-300 балів з IQ, нічого в житті не досяг і замість популярності волів лишатися в усамітненні?

«Всеосвіта» вирішила познайомити вас з таємничою історією Вільяма Джеймса Сідіса – генієм минулого століття, від якого світ чекав відкриттів, а він хотів спокою та щасливого дитинства.

Хлопчик народився в сім’ї євреїв-емігрантів з України. Його батько – Борис Сідіс – втік від політичних переслідувань в Нью-Йорк у 1886 році. Розпочав учитися в Гарвардському університеті, і в підсумку викладав там психологію. Мати Вільяма Сара Сідіс закінчила медичний факультет Бостонського університету.

1 квітня 1898 року в сім’ї психолога народився син, якого назвали в честь хресного батька та американського філософа Вільяма Джеймса. Зважаючи на те, що сферою наукових інтересів Бориса була психопатологія (цей напрямок він заснував сам), хлопчик став об’єктом батьківських експериментів. З раннього віку тато навчав сина писати та читати. Наприклад, в 1,5 віці малюк уже міг прочитати газету The New York Times, а у 2,5 роки навчився друкувати на машинці англійською та французькою мовами. У 5 років Вільям знав напам’ять години відправлення поїздів, розписаних в складному залізничному розкладі, а у 8 – знав декілька іноземних мов: англійську, латину, грецьку, російську, іврит, французьку, німецьку.

Борис Сідіс, батько Вільяма

У 6 років Вільям пішов навчатися в державну школу Брукліну, і за пів року опанував усю шкільну програму, звернувши на себе увагу популярних бостонських газет. Після закінчення середньої школи Вільяма переслідували репортери, але справжня популярність до нього прийшла, коли він намагався вступити до Гарварду в 9 років. Керівництво університету не допустило хлопчика до занять через його юний вік, але через два роки Вільям, усе-таки, став наймолодшим студентом Гарварду.

Стаття про Вільяма в одному з журналів, квітень 1987 рік

Він досяг неймовірних результатів у вищій математиці, тому його запрошували читати лекції з чотиривимірного простору. Професор Массачусетського технологічного університету Деніел Ф. Комсток пророкував Вільяму грандіозну кар’єру вченого-математика, але пізніше вундеркінд розповість журналістам, що бажає провести життя в усамітненні. Під час чергової атаки репортерів, Вільям, не витримавши, крикнув усім присутнім: «Я хочу жити в самоті, я ненавиджу вас і ненавиджу натовп!».

Люди, які дізнавались про життя Вільяма з газет, розділились на два табори: одні вважали, що видатний розум дістався хлопчику від природи, а інші – що це заслуги його батька. Були й ті, хто засуджував методи Бориса і звинувачував його в позбавленні Вільяма дитинства. 

Постійні обговорення в пресі та дискусії щодо ймовірних відкриттів хлопчика вплинули на психічне здоров’я Вільяма. У 1910 році в нього стався нервовий зрив. Відпочивши в санаторії, Вільям повернувся до університету замкнутим та пригніченим, але тиск журналістів продовжувався. Надіявшись врятуватися від публічної уваги, хлопчик закинув науку і часто переїжджав від одного міста до іншого, працюючи клерком під різними іменами.

Цифри з легкістю вкладалися в його розумі, і кінцеві результати він видавав без багатогодинних роздумів, підрахунків і калькуляторів, яких він ненавидів, бо техніка робила за нього ту роботу, якою раніше захоплювалися інші. Куди ж застосувати свої знання, сам зрозуміти він не міг. Тому в його кабінеті з'являлися репортери та запитували завжди приблизно одне й те саме: «Що дав вам ваш розум і чого ви досягли?». Коли Сідіс чув такі запитання, збирав речі та втікав знову.

Репортери знаходили його час від часу, писали про його життя та висміювали досягнення. Усе-таки Вільям зміг заховатися від них аж на 10 років. Увесь час, що він провів в усамітненні, колекціонував трамвайні квитки та вивчав побут одного з американських племен. Працював бухгалтером, машиністом та пробував інші професії.

Вільям Сідіс помер 17 липня 1944 року від крововиливу в мозок у квартирі, яку він орендував. Після його смерті численні ЗМІ публікували статті з гучними заголовками: «Вибух мозку знаменитого вундеркінда» або «Вільямом Джеймсом Сідісом доведено – IQ вище 150 призводить до смерті».

Читайте також:

У 6 років декламує Українку та Рильського: дівчинка, яка ще не вміє читати і писати, вражає здібностями