Від усього, що робиш, треба отримувати кайф, – Ольга Халепа про реп-уроки, які вразили Україну

Учителька біології Ольга Халепа підірвала мережу реп-уроками. На каналі зіркової вчительки відеокліпи набирають понад 10 000 переглядів. Співає Ольга про свій предмет: пояснює учням особливості водного середовища, нервову діяльність, лишайники, онтогенез, а пісня про “Особливості грибів” має аж 37 000 переглядів. 

Реп учительки – це один зі способів зацікавити учнів біологією. Чи допомагають реп-уроки учням краще засвоїти складні терміни й поняття? Як до нестандартного хобі поставились колеги Ольги? Чому адміністрація закладу не дозволяла вчительці проводити незвичні уроки? На ці та інші питання талановита реп-виконавиця розповіла журналістам “Всеосвіти”. 

Чому для запису пісень ви обрали саме реп, а не будь-який з інших музичних жанрів?

Сенс навіть не у жанрі, а у темпі музики, у кількості куплетів та в об’ємі теми, яку збираюся пояснити. Я почала з репу, бо необхідно було багато говорити, встигнути пожартувати й пояснити дітям, чому такий урок. А крім того, реп – це їхній стиль. Звісно, у жанрі “шансон” писати не буду, бо діти його не слухають. І попмузику не використаєш, бо в таких піснях міститься мінімальна кількість слів. Реп-біти можуть тривати 4-5 хвилин, до речі, як і рок-композиції. У рок-піснях є ще й приспів, тож якщо треба наголосити на певному моменті, наприклад, будові лишайників, то приспів, що повторюється кілька разів, якраз в пригоді.

Про що плануєте й надалі записувати пісні?

Навчальний рік невдовзі закінчується, й у кожному класі залишились 1-2 уроки узагальненого типу та контрольні. Тож навряд чи є сенс ще щось писати. Хіба що як подяку учням за дистанційне навчання. 

Написання пісні й монтування відео забирає багато часу. Чи не виникала у вас думка полишити цю справу?

На запис пісні й монтування відео витрачається 5-8 годин. Одну з останніх пісень робила тиждень. Не вдавалося мені вийти на той результат, який я хотіла. Я весь час розмірковувала, редагувала текст. Потім знову записувала, видаляла і все повторювалося заново.

У кінці навчального року навіть під час звичайного навчання ми всі дуже втомлюємося. Травень проходить “зі скрипом”, а тут ця “дистанційка”… Кілька разів думала, що з мене досить, а потім приходить ідея в голову і я знову починала готувати урок. 

Чи хтось з ваших колег взяв з вас приклад й почав записувати пісні або, можливо, вірші?

Ні, з мене колеги не братимуть приклад. Для того, щоб повторити щось за мною, треба докласти великих зусиль. І це не тому, що я унікальна, бо вважаю, що кожна людина має свої таланти, а тому, що така діяльність – велика праця. Не кожен на це готовий. Деякі люди вважають, вивертатися навиворіт не потрібно, бо зарплата гарантовано прийде. 

Чи впливає такий формат викладання на якість навчання учнів? Чи засвоюють діти теми краще?

Я вважаю, що впливає, але не на всіх. Учні мають різний інтелект, цінності, потреби в знаннях та погляди на майбутнє. Мої уроки не є універсальними для всіх. А от який результат? Я зможу побачити його і відчути тільки під час живого спілкування. Мені здається, що ті учні, які навчалися добре під час навчання у школі, і зараз з легкістю сприймають будь-яку інформацію. Мене більше здивують гарними знаннями ті учні, які не дуже бажали навчатися. Це буде справді результат і він свідчите про те, що я навіть їх змогла мотивувати. 

Реп-уроки – це такий собі виклик традиційній системі освіти чи намагання внести нотки сучасності?

Мені здається, я взагалі не турбувалася ніколи про правила традиційної системи освіти. Моя робота – це, знаєте, певний кайф. Узагалі, від усього, що робиш, треба отримувати кайф. Я відчуваю, що на уроці учні із захопленням чекають, що нового зробить їхня вчителька: від навчальної вправи до жарту, який перезавантажує аудиторію і дає натхнення засвоювати тему далі. У певні моменти відчуваю себе, наче на сцені (а я багато років виступаю). Дітям це подобається, але головне не перейти межу на театр одного актора. Були й такі ситуації, коли адміністрація відбирала в мене апаратуру, щоб я не проводила уроки так, як мені подобається. “Хай буде, як всі” – сказали вони. Я два місяці проводила уроки з крейдою в руці або на природі. Діти знали про цю ситуацію й розуміли, а потім усе-таки сказали: “Ольга Володимирівна і зі шматком крейди пояснить так, що все зрозуміло”. Через підступні дії адміністрації я зробила для себе висновок, що можу адаптуватися до будь-яких умов.

Від чого я отримую одну з найбільших насолод? Коли лунає дзвоник на перерву, а діти кажуть: ”Ой, а що, вже урок закінчився? А ми й не помітили!”.

У мене не було мети робити виклик традиційній освіті. Я вважаю, що такі вчителі, як я – і є викликом “олдскульним” методам викладання. Тому часто спостерігаю в суспільстві сумні речі: таких виштовхують зі школи геть, щоб не були лакмусовим папірцем для решти колективу й освіти взагалі. Декілька років гоніння відчула й на собі. Мабуть, уже б давно пішла зі школи, але учнів було шкода залишати та й в селі піти працювати більше нікуди.

Що для вас цікавіше: викладати у класі чи записувати ось такі реп-уроки? Де ви почуваєте себе більш органічно?

Я людина творча. І тому мені складно витримати урок від дзвінка до дзвінка. Якщо й раптом станеться щось або раптово з’явиться бажання побути самій, це нікого під час навчання не хвилює. Треба проводити урок. А під час дистанційного навчання у мене гнучкий графік. І не тільки реп-уроки, а й взагалі відеоуроки записувати легше ніж проводити звичайні. Для порівняння: після семи звичайних уроків я доповзаю додому, у кращому разі пообідаю і лежу до вечора, дивлюся в стелю. Емоційне виснаження шалене! А зараз хіба що спина болить, коли довго сиджу за ноутбуком. Але ж гімнастику можна зробити будь-коли й кави випити, відпочити. Мені подобається дистанційне навчання.

Як поставилися до ваших реп-уроків колеги? Чи не було висміювань?

У вайбері є група “Вчителі”, в якій про мої уроки немає жодного слова, хоча про них говориться вся Україна вже три тижні. Як це розуміти? Не хочу навіть думати, щоб не нервуватись зайвий раз. Адже допомоги не отримаю жодної, а стримати можуть. А мені це не потрібно. Але є й кілька колег, які не лише відкрито заявили про те, що в захваті від мене, але й дали інтерв’ю різним журналістам.

Я працюю в школі не заради колег, колективу, “пташечок” адміністрації чи управління освіти. Ні, хочуть, хай ставлять, якщо в них є така потреба. У школі я від першого дня осені 2000 року і до сьогодні працюю заради учнів.

Мене так в університеті вчили. Багато чого в суспільстві змінюється, але стабільним завжди має бути те, що вчитель –  це старший наставник дітей. Усе решта –  освітянський мотлох, придуманий тими, хто не викладає щодня свій предмет.

Чи плануєте записувати реп-уроки після того, як закінчиться дистанційне навчання?

Коли закінчиться навчання, триватимуть канікули. Діти будуть відпочивати від мене, а я від них. І це буде хороше відновлення перед наступним навчальним роком. А коли почнеться звичайне навчання, то який сенс їх писати? Урок триває 45 хвилин, а відео 4 хвилини, а що мені з ними робити ще 41 хвилину? Байдики бити? Ні, так не можна. А звичайні уроки займають більше часу та енергетичних ресурсів, тож на такі відеокліпи мене просто не вистачить. Хіба що кілька разів на рік. Але й відзняті пісні на етапі повторення вивченого обов’язково застосую ще не раз. Бо через поганий інтернет в селі не всі діти змогли побачити ці заняття. 

Фото з фейсбук-сторінки Ольги Халепи